Союзники по “Великій сімці” розглядають можливість зробити радикальний крок: витратити гроші Москви. Західні країни, зокрема США, вивчають способи виправдати конфіскацію заморожених активів російського Центрального банку і використання їх для фінансування Києва.
Ця ідея отримала новий приплив підтримки в останні тижні, коли США і ЄС розгорнули боротьбу за політичне схвалення пакетів фінансування для України на десятки мільярдів доларів, пише видання Financial Times.
Але експерти з правових питань попереджають, що витрачання цих грошей – різкий відхід від звичайної практики, пов’язаний з юридичними та економічними ризиками. Усе це викликає великі суперечки серед союзників.
Де зберігаються заморожені активи?
Згідно з документами Європейської комісії, з якими ознайомилася Financial Times, торік близько €260 млрд активів ЦБ РФ було іммобілізовано в країнах G7, ЄС та Австралії. Основна частина цієї суми – близько €210 млрд – зберігається в ЄС, включно з готівкою і державними облігаціями, номінованими в євро, доларах та інших валютах.
Для порівняння, США заморозили лише невелику суму російських державних активів: близько $5 млрд, за словами людей, поінформованих про переговори G7. У Європі основна частина активів – близько €191 млрд – зберігається в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів зі штаб-квартирою в Бельгії. Франція, за даними мінфіну країни, іммобілізувала другу за величиною суму, близько €19 млрд. За словами людей, знайомих із цифрами, інші активи набагато менші: Німеччина володіє приблизно €210 млн.
Чого хочуть США?
Вашингтон публічно не підтримав конфіскацію заморожених активів, але обґрунтував її в приватному порядку. В одному з недавніх документів G7, написаних офіційними особами США, це описується як “контрзахід”, дозволений міжнародним правом, який “спонукає Росію припинити агресію”.
Згідно з документом, такий крок вважатиметься законною відповіддю на незаконне вторгнення Росії в Україну, якщо його здійснять держави, які “постраждали” та “особливо постраждали” від її агресії. Сюди можуть входити союзники України, які фінансували її економіку і збройні сили під час війни.
Офіційні особи США припустили, що заарештовані активи можуть бути переведені Україні траншами, наприклад через Світовий банк або Європейський банк реконструкції та розвитку. Це розглядається як “аванс” компенсації Україні, яку Росія в кінцевому підсумку повинна буде виплатити відповідно до міжнародного права за свою агресію.
Чи є для цього правові підстави?
Ідея конфіскації російських суверенних активів загрожує юридичними наслідками. Активи ЦБ захищені звичайним міжнародним правом; дії, які, як видається, ставлять під сумнів цей принцип, матимуть глибокі наслідки для фінансової системи.
Але захисники рішення витрачати гроші стверджують, що конфіскація може бути виправдана з погляду міжнародного права як справедливий засіб, що дозволяє змусити Росію компенсувати Україні шкоду від війни.
Філіп Зеліков, колишній високопоставлений американський дипломат, який нині працює в Стенфордському університеті, навів як прецедент міжнародну компенсацію після іракського вторгнення в Кувейт 1990 року. “Ми вже витратили майже два роки, пробираючись крізь юридичні нетрі, час розглядати реальні можливості. Якщо це спрацює, то поставлені на карту гроші – $300 млрд – можуть перевернути гру України”.
Однак таке прочитання закону викликає суперечки. Інгрід Бранк, професор міжнародного права в юридичній школі Вандербільта, стверджує, що “контрзаходи” проти агресії – це не метод отримання компенсації. “Багатьом країнам було завдано збитків через дії інших країн, які порушували міжнародне право, але ніколи не було спроб конфіскувати валютні резерви, – каже вона. – Це найсвященніші види активів у світовій фінансовій системі”. За її словами, цей крок, ймовірно, потребуватиме змін внутрішнього законодавства в багатьох країнах, які прагнуть його реалізувати.
Якими будуть наслідки?
Опоненти цього заходу занепокоєні тим, що такий крок завдасть шкоди міжнародному порядку, заснованому на правилах, і підірве довіру, яку країни виявляють, коли розміщують свої резерви в інших країнах.
Останній аргумент має значний вплив на деякі держави-члени ЄС та Європейський центральний банк. Для декого конфіскація російських активів перейшла б межу, оскільки показала б таким країнам, як Китай або Саудівська Аравія, що суверенні активи, що зберігаються в євро або доларах, не завжди безпечні.
Раніше цього року ЄЦБ попередив держави-члени про ризик підриву “правових та економічних основ”, на яких ґрунтується міжнародна роль євро. ЦБ попередив блок про ризики дій поодинці і рекомендував вживати будь-яких заходів у рамках широкої міжнародної коаліції.
Однак прихильники цієї ідеї вважають, що побоювання перебільшені. Лорд Девід Кемерон, міністр закордонних справ Великої Британії, минулого тижня заперечував, що це матиме “стримувальний вплив” на приплив інвестицій.
Як європейці ставляться до цих аргументів?
Чиновники прагнуть консенсусу щодо конфіскації активів між усіма країнами G7, але Франція, Німеччина та Італія залишаються вкрай обережними. Європейські чиновники побоюються можливої відплати. Один із них зазначив, що США володіють лише дуже невеликим обсягом активів російського центрального банку. “Нам, навпаки, є що втрачати”, – сказав представник ЄС.
Можливості Росії протистояти конфіскації в судах обмежені. “Однак Росія знайде інші способи відповісти взаємністю”, – зазначив Армін Штайнбах, професор права та економіки HEC Paris.
Що замість цього планує Європа?
Замість того, щоб конфіскувати самі активи, ЄС працює над планом з вилучення прибутків, які Euroclear генерує, утримуючи російські активи.
Центральний депозитарій цінних паперів Бельгії заробив торік близько €3 млрд від реінвестування грошових коштів із цінних паперів із терміном погашення, який настав, які не можуть бути виплачені в Росію.
Але деякі країни побоюються наслідків навіть цього більш обережного кроку кроку. Офіційні особи визнали, що жива дискусія в рамках “Великої сімки” може допомогти просунути пропозиції ЄС.
