Ні для кого не секрет, що чинна влада України, як і будь-яка інша, подобається далеко не всім громадянам держави. Міжусобні сварки, звинувачення у корупції, «касетні» скандали та інтриги постійно супроводжують представників «Слуги народу» та інших ставлеників Зеленського. Крім того, пандемія коронавірусу також неабияк похитнула і без того нестабільну українську економіку. Якщо додати до цього політичних опонентів, які не гребують «роздуванням» подібних скандалів у соцмережах, то ми й отримаємо загальну картину ставлення українців до влади Володимира Зеленського.
Все це і стало причиною того, що наприкінці літа у політикумі заговорили про можливий розпуск парламенту президентом, який нібито планується на осінь. Є багато «за» і «проти», які вказують на різні причини того чи іншого рішення. Хтось каже, що цей парламент вже себе вичерпав і «Слуга народу» потребує «свіжої крові». Інші впевнені, що це не вигідно для самого Зеленського, оскільки його політсила цього разу не набере таку велику кількість голосів, як у 2019-му році.
То якими мають бути передумови дострокових парламентських виборів в Україні, що вони змінять на політичній «шахівниці» держави і чи відбудуться вони найближчої осені?
Про це журналісту ІА «ПІКА» розповіли політолог Андрій Міщенко, політичний експерт Віктор Прошкін та політолог Ігор Когут.
За яких умов дострокові вибори можуть відбутись?
Андрій Міщенко:
Це може бути спроба Зеленського позбутись повної відповідальності, яка його зараз гнітить
Сьогодні всі ці розмови про дострокові парламентські вибори в Україні – це не більше, ніж робота певних політтехнологів. Наразі для цього немає жодних передумов і я думаю, що навіть результати зустрічей Володимира Зеленського із Ангелою Меркель та Джо Байденом не сколихнуть суспільство. Навіть тарифи цього не зроблять, бо за 30 років українці жодного разу не виходили виборювати свої соціальні права. Може це й добре, бо в основу ми завжди ставили національні питання – всі революції були саме такі. Тому, якщо і будуть перевибори, то це буде просто «захцянка» президента, бо саме він має абсолютну владу.
А що стосується передумов дострокових виборів, то тут можна розглядати різні варіанти. По-перше, це може бути спроба Зеленського позбутись повної відповідальності, яка його зараз гнітить. Президент має більшість у парламенті, Кабмін і, власне, крісло гаранта конституції. Тобто, влада повністю в його руках, а отже і відповідальність. Тому він може спробувати частково її розділити із новим парламентом. «Слуга народу» набере менше голосів і сам Зеленський зможе заявити, що він ні на що не впливає. Це така політична гра, яка завжди існувала в Україні: ми знаємо, хто керує країною насправді, а згідно закону він може «відмазуватись», що не має повноти влади.
Віктор Прошкін:
Нам варто розпочати із того, що наразі немає жодних політичних чи конституційних підстав для того, аби зараз проводити якісь вибори. Якщо в країні відбудеться якась політична криза, яка приведе до колапсу влади і її неспроможності ухвалювати будь-які рішення, тоді так, це можливо. Але я не думаю, що це відбудеться, адже сьогодні ми маємо олігархічний консенсус, який не дозволить проводити будь-які дострокові вибори, навіть при якихось кризових явищах. Вони будуть із цим боротись і шукати спільний вихід.
Ігор Когут:
У першу чергу президент Володимир Зеленський має повністю втратити довіру до парламенту. Це, мені здається, єдина реальна причина, яка може спонукати його шукати шляхи розпуску парламенту. Сьогодні я просто не бачу інших причин. Якщо ми спостерігаємо певні непорозуміння між президентом і головою Верховної Ради, то це ще зовсім не означає, що немає довіри між Зеленським і більшістю в парламенті. До того ж, я думаю, він має певні важелі впливу на спікера ВР.
Кому вигідні ці вибори і як могла б змінитися політична мапа України після них?
Андрій Міщенко:
Я вже казав, чим це вигідне Зеленському – це для нього можливість частково уникнути відповідальності. Також бенефіціаром цих виборів може стати партія «Європейська солідарність», оскільки згідно усіх соціологічних опитувань, вони сьогодні мають дещо вищий рейтинг, ніж на минулих виборах. Крім того, надіюсь, що обвалиться рейтинг партії «ОПЗЖ» тому, що у них немає телеканалів і вони не повторять свій минулий результат. Але загалом ці вибори не змінять політичну ситуацію в країні.
Наша біда у тому, що жодна гілка влади не несе відповідальності. Наш президент, до прикладу, не очолює виконавчу гілку влади, як це є в Америці чи Європі. У той же час йому підпорядковуються голови адміністрацій. Хоча є ще й прем’єрміністр, який також викликає їх «на килим», але вони не підпорядковані йому. І оця постійна «двовладність» і є джерелом нашої нестабільності та причиною того, що у нас не працюють жодні реформи. В європейських країнах, у так званій «західній демократії», є чітка відповідальність за кожним представником влади. Тому нам необхідно зробити так, щоб президент ніс відповідальність за виконавчу владу і очолював Кабмін. Тоді він буде відповідати і за економічну ситуацію в країні. Те саме стосується і парламенту, і Кабінету міністрів. Тому у нашій ситуації ці вибори нічого не змінять.
Віктор Прошкін:
В суспільстві є запит на нові політичні проекти, але він ще не сформований до кінця
Сумніваюсь, що ми б побачили якісь яскраві зміни. Звичайно, під час кризових процесів, протестів чи суспільних катаклізмів завжди з’являються якісь нові лідери, переформатовуються політичні сили та існує ймовірність утворення нових альянсів, альтернативних до чинної влади. Але сьогодні ми не бачимо такої альтернативи. Так, в суспільстві є запит на нові політичні проекти, але він ще не сформований до кінця. Це підтверджують навіть ті самі рейтинги Смешка, який не веде яскравої кампанії, але постійно отримує свої 5% голосів, які йому гарантують прохід до влади. Але наразі все це лише теоретичні показники.
Ігор Когут:
Це буде дуже ситуативна історія. Подивимось, на який бік схиляться шальки терезів українського виборця. Найчастіше такі вибори бувають вигідними для опозиції, але це не про наш випадок. Це може бути навіть холодний розрахунок з боку Офісу Президента. Зараз складно аналізувати якісь соціологічні дані, але якщо вони бачать, що «Слуга народу» не втратить більшість у парламенті, то такий крок може мати місце. Проте, швидше за все, люди не готові вдруге голосувати за цю партію такою кількістю голосів.
А чи можливі дострокові вибори у віддаленішій перспективі?
Андрій Міщенко:
В нашій державі важко давати якісь прогнози, але я вважаю, що дострокових виборів восени не буде. Для цього немає передумов. З власного досвіду скажу наступне: з року в рік при кожній владі існують розмови, що от-от «розженуть» парламент і будуть перевибори, але це відбувалось лише у часи реальних політичних катаклізмів. Ющенко розпускав парламент, щоб не допустити до влади Януковича і Тимошенко, а Революція Гідності зробила все сама. Тому, якщо зараз будуть позачергові вибори, то це буде лише «хайп».
Єдиний варіант – це якщо політологи «Слуги народу» все прорахують таким чином, що Зеленський зможе уникнути відповідальності, але фактично й далі керувати державою. Але це дуже складно і ризиковано.
Віктор Прошкін:
Я думаю, що виборів не буде. Треба розуміти, що будь-який «маятник» чи колапси, спровоковані або штучно створені, у час війни можуть поставити під загрозу незалежність України, її державність та наші кордони, якими вони є сьогодні. Це дуже небезпечна гра, в яку можна загратись і не витримати, як це фактично було у 2014-му році. Ба більше, навряд чи наші сусіди цим не скористаються. Тому нам варто дуже обережно ставитись до таких соціальних проявів.
Ігор Когут:
Я думаю, що дострокових виборів не буде. У цьому немає ніякої потреби. Вони ніяким чином не змінять ні ставлення народу до президента, ні до його партії. Я не можу говорити про правову політику, бо тут Конституція України просто «відпочиває», але за ситуації, яка сьогодні склалась, дострокові вибори не принесуть Зеленському жодних додаткових дивідендів. Парламент себе не настільки дискредитував. Ба більше, він зараз працює на доволі хорошому рівні. Тому для чого розпускати ефективний елемент державної політики?
