Спочатку це називали АТО, згодом ООС, а фактично вже 8-й рік на східних кордонах України триває війна проти країни-агресора Росії. Із 2014-го року точаться бої у Донецькій та Луганській областях, обидва облцентри окуповані, а на цих територіях з’явились дві квазідержави – так звані ДНР та ЛНР. Про бойові дії на сході ми чуємо і читаємо постійно, адже люди повинні знати, що коїться у їхній державі. Проте на фоні цих розмов ми інколи забуваємо про ще одну дуже важливу річ – анексію Криму.
Ще до початку найактивніших фаз російсько-української війни «зелені чоловічки» без знаків розпізнання, а насправді регулярна армія РФ, зайшла на Кримський півострів, окупувала його, а згодом і зовсім анексувала. Це все подавалось під «соусом» волі народу у вигляді референдуму, який наскрізь «прогнив» фальсифікаціями, залякуванням проукраїнської частини населення і перешкодами, які штучно створювались для людей, аби ті не могли проголосувати.
Будь-яка війна – це не лише бої, а й перемовини. Так, Україна та Росія не раз сідали за стіл переговорів, аби владнати різні питання: перемир’я, припинення вогню, обмін полоненими тощо. Проте Кремль ніколи не погоджувався обговорювати питання Криму. Їхня риторика наступна: на сході України громадянська війна, а Крим – російський. Тому будь-які намагання поговорити про деокупацію півострову відразу ж присікались Росією.
Проте нещодавно стало відомо про дуже амбітний міжнародний проект – створення Кримської платформи, установчий саміт якої відбудеться 23 серпня. До неї мають увійти понад 180 делегатів, які представлятимуть 33 держави. Серед країн, які вже погодились долучитись, є США, Великобританія, Польща, Туреччина, країни Балтики та інші стратегічні партнери України. Мета Платформи – обговорення і вирішення проблем, пов’язаних із півостровом. Причому, від найдрібніших до питання повернення Криму українського статусу і запобігання порушення там прав людини.
Ясна річ, така ініціатива аж ніяк не сподобалась Москві: її вже намагаються дискредитувати за рахунок проросійських світових ЗМІ, а Кремль пробує тиснути на держави, які погодились приєднатись до Платформи. Наразі – марно.
То якими будуть реальні функції Кримської платформи, хто із держав-учасників стане нашими найближчими партнерами і що Україні вдасться зробити із таким інструментом у руках?
Про це журналісту ІА «ПІКА» розповіли Глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, міжнародний експерт Юрій Олійник та політолог Кирило Сазонов.
У чому полягають реальні функції Кримської платформи?
Володимир Фесенко:
Головна функція Кримської платформи – це створення міжнародного майданчику, на базі якого буде здійснюватись координація дій з нашими міжнародними партнерами, які стосуються Криму. Від боротьби за збереження українського статусу півострова до вирішення питань, пов’язаних із акваторією Чорного моря, порушення прав і свобод кримців, інформаційних атак тощо. Тобто, це майданчик для координації дій у всіх питаннях, пов’язаних із Кримом.
Юрій Олійник:
Ми зможемо на весь світ заявити про окупацію Криму і привернути до цього увагу наших партнерів
По-перше, Кримська платформа є дуже важливою з огляду на міжнародний розголос про цю проблему. Ми зможемо на весь світ заявити про окупацію Криму і привернути до цього увагу наших партнерів. По-друге, аж за 30 років незалежності ми вперше отримали належний рівень представництва: до Платформи погодились приєднатись близько 80-ти країн, серед яких є США, Британія, представники ЄС та інші стратегічні партнери України.
Сама Кримська платформа нам дасть змогу чітко озвучити питання Криму на світовому рівні. Тому це насправді дуже важливий майданчик для нас. Щоправда, постає питання, хто насправді буде представляти впливові країни. Ми бачимо, що, наприклад, представником Штатів не буде ні президент Байден, ні голова держдепу. Америка делегувала колишнього кандидата у президенти, який сьогодні фактично є міністром транспорту, а це доволі обмежує представника одного із наших найважливіших партерів. Звичайно, ми всі дуже б хотіли, щоб цей захід продемонстрував підтримку України, аби Росія зрозуміла, що Україна не одна і що у нас багато партнерів, які говорять про Крим. Звуження відносин з Росією лише до теми Донбасу тільки шкодить нам. РФ постійно виставляє нашій владі вимоги про вибори на Донбасі, економічно-вільну зону і таке інше, забуваючи про першочергове – анексію українського Криму.
Кирило Сазонов:
У першу чергу, за допомогою Кримської платформи ми повернемо питання анексії півострова у центр уваги світової спільноти, а це вже дуже важливо. Я думаю, що навіть цього достатньо, щоб визнати таку ініціативу правильною та доречною.
Також ми бачимо, що Росія вже намагалась «торгуватись». Війна на сході України – це інструмент, який Москва використовує для того, щоб ми не говорили про Крим. А тепер Крим знову буде у полі зору всього світу, а це не на руку РФ. Ми вже бачимо у них істерику та численні скандали. Росія витрачає свої зусилля для того, щоб вивести інші держави з пулу учасників, але їм нічого не вдається. Тому я вважаю, що створення такої Платформи – це дуже правильно.
Яку роль відіграватимуть країни, які увійдуть до Платформи?
Володимир Фесенко:
Враховуючи, що це установчий саміт, рівень представництва є дуже високим. До сьогодні в Україні ще не було нічого настільки масштабного із будь-яких питань. Крім того, Росія вже робить усе можливе, щоб країни не брали участі у цьому саміті, а це означає, що їх це дуже турбує. І по кількості країн-учасниць, і по їхньому статусу ми вже розуміємо, що це дуже високий рівень представництва. Це величезний позитив для старту такого проекту.
Думаю, нашим найбільшим союзником у всіх геополітичних питаннях стане США. Я так кажу тому, що Америка є найбільш впливовим учасником Платформи. Зрозуміло, що з огляду на близькість інтересів та їхньої адвокації, нашими союзниками будуть країни Балтики, особливо Литва, та Польща. Проте з позиції статусу та впливу, це, безперечно, США.
Юрій Олійник:
Поки що вся ця Платформа – це винятково наша ініціатива, де ми, умовно кажучи, представляємо світу наших друзів. Зрозуміло, що якісь держави будуть більше готові до співпраці, а якісь менше. Думаю, що найближчими до нас за своїми поглядами і позиціями будуть Польща, Туреччина і Грузія.
Крім того, до Кримської платформи вже входять неофіційні представники різних країн, наприклад, із експертного середовища. І Росія вже занервувала – вона намагається нівелювати і дискредитувати Платформу, бо бачить у ній загрозу для себе. Кремлю вигідно, щоб ніхто не піднімав питання Криму, а тут створюється проект, який тільки це й буде робити.
Тому, якщо підсумувати, то я очікую, що все-таки на належному рівні будуть представлені сусіди України. Маю сумнів щодо Німеччини та Франції, але також можна буде покластись і на Великобританію.
Кирило Сазонов:
Ключову роль відіграє те, що буде робити сама Україна
До Кримської платформи увійдуть, мабуть, усі наші союзники, але найважливіше, що там будуть представлені Сполучені Штати Америки. Так, є Балтика, Британія та інші наші стратегічні партнери, але США – це велика перевага. Крім того, Польща і Туреччина – це наші серйозні союзники і ми не можемо не враховувати їхньої позиції.
Проте тут не так йдеться про інші країни, як про саму Україну. Я маю на увазі, що ключову роль відіграє те, що буде робити Україна. Від того, як ми самі будемо просувати всі ці процеси, залежатиме і позиція інших держав.
Що нам реально дасть Кримська платформа?
Володимир Фесенко:
Якщо хтось думає, що Кримська платформа чи будь-що інше має звільнити Крим від окупації, то це помилка. Сьогодні не існує таких інструментів, які б дозволили нам звільнити свій півострів. Ба більше, вони не проглядаються у найближчій перспективі. Тому нам слід бути реалістами: це майданчик для координації дій між нами та нашими партнерами. Йдеться про переговори, проведення спільних акцій і тому подібні речі. Сьогодні ми вимушені піднімати питання Криму в ООН, де раз на рік голосують за резолюції, у Євросоюзі або Парламентській асамблеї Ради Європи. Як правило, це все обмежується заявами та резолюціями, от і все. А Кримська платформа буде мати офіс, який працюватиме постійно, і це даватиме нам змогу оперативно реагувати на все. Ми зможемо регулярно піднімати і вирішувати різні конфліктні питання, пов’язані із Кримом.
Не забуваймо, що якщо по Донбасу ми постійно вели переговори, то по півострову Росія стабільно відмовляється вступати в діалог. Конфліктні питання по Криму виникають постійно і щоб це не обговорювалось окремо із кожною країною, ми матимемо Кримську платформу, до якої входитимуть різні держави.
Хоч це дуже хороший інструмент, проте він не зможе вирішити якихось серйозних питань. Це буде скоріше тиск на Росію та артикуляція спільної позиції України з нашими міжнародними партнерами.
Кирило Сазонов:
За допомогою таких інструментів ми зможемо тиснути на Росію, домагатись нових санкцій для неї і вести переговори на рівних умовах
Ми розуміємо, що у найближчий час (думаю, рік, два або навіть п’ять років) Росія не покине Кримський півострів. Це наша проблема на довгі роки. Але створення Кримської платформи – це дуже важливий крок. За допомогою таких інструментів ми зможемо тиснути на Росію, домагатись нових санкцій для неї і вести переговори на рівних умовах. Я вважаю, що з часом ми обов’язково повернемо собі Крим та Донбас, які сьогодні окупувала Росія.
