Втручання Росії у президентські вибори в США 2016 року та прагнення Володимира Путіна встановити контроль над сходом України могли бути пов’язані — таке припущення висловлюється у великій статті , опублікованій The New York Times та заснованій на документах «російського розслідування» спецпрокурора Роберта Мюллера, розслідування комітету з розвідки сенату США, а також на десятках інтерв’ю та інших матеріалах.
У центрі цієї історії знаходяться Пол Манафорт — голова передвиборної кампанії Дональда Трампа, який багато років працював в Україні з Віктором Януковичем, а також його колега з української роботи росіянин Костянтин Килимник, якого американські слідчі вважають агентом російської розвідки (сам він це заперечує).
У серпні 2016 року Килимник представив Манафорту так званий «Маріупольський план», згідно з яким на сході України передбачалося створити автономну республіку, яка включає підконтрольні сепаратистам території; її мав очолити Віктор Янукович, який утік до Росії, а сама освіта, формально залишаючись частиною України, була б підконтрольна Путіну. На думку The New York Times, цей план, по суті, збігається з тим, чого Путін намагається досягти в Україні зараз, анексуючи захоплену в ході війни українську територію.
Втручання Росії у вибори, як вважається, було спрямоване на завдання збитків кампанії суперниці Трампа Хілларі Клінтон; Втілення в життя «Маріупольського плану» було б неможливим без участі США і могло бути «потенційною платою» за втручання — такого висновку, пише The New York Times, дійшли прокурори, які виявили існування плану. Водночас у статті наголошується, що для реалізації плану була потрібна перемога Трампа, оскільки Клінтон на посаді президента не пішла б на таке порушення українського суверенітету.
Згідно із статтею The New York Times, Пол Манафорт вклав більшу частину своїх українських заробітків — близько 60 мільйонів доларів — у різноманітні активи (частину з цих вкладень американські прокурори пізніше визнали відмиванням грошей). Однак до березня 2016 року, коли політтехнолог став радником кампанії Трампа, у нього, як стверджує The New York Times, справи були не найкращі: на нього подав до суду Олег Дерипаска, звинувачуючи в втраті майже 20 мільйонів доларів, а Рінат Ахметов разом із іншим українським клієнтом були винні йому 2,4 мільйона. Манафорт запропонував Трампу працювати безкоштовно – на думку The New York Times, політтехнолог вважав, що ця робота допоможе йому налагодити справи і з Дерипаскою, і з Ахметовим.
Після призначення на посаду радника Манафорт відправив своїм «головним патронам в Україні» особисті листи з обіцянкою тримати в курсі кампанії — серед одержувачів листів були Дерипаска, Ахметов і колишній глава адміністрації Януковича, народний депутат Сергій Льовочкін. Незабаром Манафорта було призначено головою кампанії Трампа, а сам кандидат у президенти став робити заяви на тему зовнішньої політики, які The New York Times оцінює як вигідні Путіну. Зокрема, у якийсь момент він заявив своїм радникам, що не ризикував би влаштувати третю світову війну заради захисту України від Росії. 27 липня, вже ставши офіційним республіканським кандидатом, він допустив визнання Криму російським та зняття з РФ санкцій.
Як пише The New York Times, план з автономним Донбасом був заснований на російській інтерпретації Мінських угод, яка була неприйнятною для України — і суперечила позиції США. Проте заяви Трампа дали підстави вважати, що у разі його перемоги на президентських виборах ця позиція може змінитись.
Після інавгурації почали з’являтися повідомлення, що пов’язують оточення Трампа з росіянами; Майкл Флінн пішов у відставку через контакти з послом РФ до вступу на посаду, а невдовзі з’явилася інформація і про «російське розслідування» ФБР, яке потім перетворилося на розслідування спецпрокурора Мюллера. Поштовхом до нього стало те, що радник кампанії Трампа Джордж Пападопулос розповів австралійському дипломату в лондонському барі, що росіяни мають компромат на Хілларі Клінтон, причому це сталося до того, як про злом серверів Національного комітету Демократичної партії російськими хакерами стало відомо громадськості.
До осені 2017 року Манафорт став головним об’єктом розслідування: як пише The New York Times, його контакти з Килимником, Дерипаскою та проросійськи налаштованими українцями розглядалися як можливий зв’язок між штабом Трампа та Кремлем. Наприкінці жовтня йому звинуватили (у тому числі в змові проти США, відсутності реєстрації як іноземного агента та надання неправдивих свідчень), але навіть після цього, згідно зі статтею, Манафорт і Килимник продовжували спроби домогтися «підморгування» від Білого дому з приводу « Маріупольського плану». У березні 2018 року вони разом працювали над соціологічним опитуванням, яке передбачалося провести серед українців, на тему статусу Донбасу та можливості повернення Януковича до країни як керівника цієї території.
Заключна частина статті The New York Times докладно описує події, що призвели до імпічменту Дональда Трампа. Приводом для імпічменту за звинуваченням у зловживанні владою стало те, що Трамп у 2019 році під час розмови з Володимиром Зеленським нібито пов’язав надання військової допомоги Україні з проведенням Києвом антикорупційного розслідування проти сина Джо Байдена Хантера, який входив до ради директорів української газової компанії Burisma. Трамп також просив Зеленського розслідувати причетність України до атак хакерів.
Згідно з розслідуванням Мюллера, влітку 2016 року Пол Манафорт і Костянтин Килимник стали поширювати ідею про причетність України до втручання у вибори — і через три роки Трамп повторив її в розмові з Зеленським . Крім того, після звільнення Манафорта з команди Трампа в західних ЗМІ зусиллями Килимника з’явилася ідея, що історію з чорною бухгалтерією Партії регіонів вигадали українські союзники Хілларі Клінтон, щоб нашкодити Трампу. Точку зору про те, що українці допомагали Клінтон, підхопили російські офіційні особи, а також російські групи хакерів і «тролі».
Як випливає зі статті, ці ідеї намагався використати адвокат Трампа Рудольф Джуліані, котрий після завершення «російського розслідування» намагався довести, що воно було політичним замовленням. Його зусилля також були спрямовані на спроби скомпрометувати Джо Байдена та його сина напередодні президентських виборів 2020 року.
У 2021 році американські спецслужби заявили , що російські агенти намагалися просувати в США уявлення про те, що родина Байденів причетна до корупції, в рамках кампанії з втручання у президентські вибори 2020 року. Перемога на виборах Джо Байдена була б Росії невигідною. Одним із таких агентів, згідно з доповіддю, був Костянтин Килимник.
