Допомога Україні від адміністрації Байдена: постійні сумніви та страх ескалації

З поверненням Трампа на посаду постачання зброї Україні може бути припинено в будь-який момент. І хоча Байден пришвидшив поставки зброї після листопадових виборів, його останній рік на посаді здебільшого характеризувався затримками, спричиненими бездіяльністю Конгресу та багатомісячними внутрішніми дебатами. Цій плутанині також сприяв геть хаотичний механізм відстеження озброєнь.

Минуло кілька місяців відтоді, як український батальйон, дислокований на морозному, розбитому фронті, отримав новий бронетранспортер для перевезення бійців, доставки боєприпасів та евакуації поранених.

Цей батальйон та інші підрозділи на кшталт нього є кінцевою ланкою складного ланцюга, що переміщує американське військове обладнання на передову на сході Україні.

Для командира підрозділу, який має позивний Тайсон, будь-яка затримка в цьому ланцюзі є питанням життя і смерті. Бронемашини, що постачаються США та їхніми союзниками, є надзвичайно цінними, адже навіть старі моделі є безпечнішими, ніж техніка радянських часів, яка зазвичай є доступною українським військам.

«Коли у нас недостатньо машин, ми не можемо забрати поранених», — сказав Тайсон, переминаючись з ноги на ногу в липкому січневому багні на полігоні, де він чекав на ремонт техніки. Крижані вітри ворушили маскувальну сітку, що прикривала машину.

«Коли ми не встигали вчасно, вони помирали», — сказав він.

Як з’ясувало наше розслідування, в останній рік президентського терміну Джо Байдена рішення щодо ключових постачань зброї в Україну затримувалися не лише через місяці зволікань в Конгресі, а й через внутрішні дискусії в адміністрації Байдена щодо ризику ескалації з Росією, а також побоювання щодо достатности американських запасів озброєнь. Додатковою причиною плутанини була хаотична система відстеження зброї, в якій навіть саме визначення «доставлено» відрізнялося серед різних підрозділів американських збройних сил.

Затримки були найгіршими протягом тих місяців, які знадобилися Конгресу для ухвалення $60 мільярдів додаткової допомоги для України, що затримувалася через опозицію з боку Дональда Трампа та республіканців у Конгресі на тлі успішної президентської кампанії Трампа. Але застій тривав і після затвердження коштів, як ми зʼясували з офіційних оголошень і даних про витрати США та інтерв’ю з більш ніж 40 українськими й американськими чиновниками, помічниками в Конгресі та законодавцями. Більшість говорили на умовах анонімності, щоб обговорити делікатні питання національної безпеки.

Включно з гучним пакетом допомоги у квітні 2024 року, до вересня адміністрація Байдена щомісяця в середньому виділяла близько $558 мільйонів. За даними аналізу Reuters, середня вартість поставок різко зросла після перемоги Трампа на виборах, досягнувши рівнів, яких не було з середини 2023 року.

Але, попри те, що команда Байдена подавала пізніші оголошення як хвилю допомоги з жовтня до Дня інавгурації, щомісячна допомога від США досягла лише середнього рівня у $1,1 мільярда, встановленого в перші два роки війни, показав наш аналіз.

До листопада було доставлено лише близько половини загальної суми коштів, які США пообіцяли у 2024 році зі своїх запасів, і лише близько 30% обіцяних бронемашин прибули до початку грудня, згідно з даними від наших співрозмовників.

В останні 12 місяців президентського терміну Байдена Україна втратила майже всю територію, яку вона відвоювала у своїй здебільшого невдалій контрнаступальній кампанії 2023 року. Наприкінці 2024 року російські війська захоплювали в середньому близько 20 квадратних кілометрів на день, тобто це як захоплювати територію Мангеттена приблизно кожні три дні.

Деякі аналітики стверджували, що немає чіткої залежности між затримками американської допомоги та територіальними втратами України: проблеми Києва в інших сферах — питання людських ресурсів, морального духу та використання вже наявного озброєння — мали більше значення. Українські посадовці вже приватно повідомляли американцям, що вони не очікують масштабних наступальних операцій у 2024 році, заявив високопосадовий американський чиновник.

«Війни ніколи не виграються і не програються лише завдяки пакетам допомоги», — сказав Сет Джонс, президент Департаменту оборони та безпеки в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень. «Це вимагає стратегії, формування сил, застосування сил, лідерства, бойового духу військ та інших факторів, а не лише прибуття допомоги».

Але у 2024 році Джонс також не бачив чіткої стратегічної мети з боку США та європейських союзників. «Якщо метою було відтіснити російські сили або досягти тупикової ситуації, то того, що надали Україні, було недостатньо».

Невизначеність щодо воєнних зусиль України загострилася з поверненням Трампа до влади у Вашингтоні. Його нова адміністрація може зупинити постачання в будь-який момент, навіть те, що вже затверджено. У свій перший тиждень на посаді Трамп заморозив іноземну допомогу Україні та багатьом іншим країнам.

Він і його прихильники в Конгресі чітко дали зрозуміти, що хочуть скоротити підтримку України, а під час президентських дебатів Трамп відмовився сказати, чи хоче він, щоб Україна перемогла. Серед його передвиборчих обіцянок були хвастощі, що він зможе завершити війну за один день. Цього не сталося, але багато українців бояться, що він нав’яже умови, вигідні Росії.

Спецпредставник Трампа з питань України, генерал Кіт Келлоґґ, теж не сказав прямо, чи адміністрація продовжить постачати зброю Україні.

Коли його запитали, Келлоґґ відповів Reuters: «Будь-що, що дає вам важелі впливу, є критично важливим у переговорах».

За Байдена США надали Україні більше військової допомоги, ніж будь-яка інша країна. Адміністрація зрештою зняла обмеження на використання американської зброї, дозволивши Києву завдавати ударів по території Росії далекобійними ракетами, а також збільшила інвестиції в українську дронову індустрію. Радник з національної безпеки Джейк Салліван кілька разів наказував Пентагону перенаправити перехоплювачі ППО з інших країн в Україну, повідомили нам троє високопоставлених американських чиновників.

«Моє розчарування є в тому, що Україна могла раніше отримати і більше зброї і передовіше обладнання, і що допомога надавалася такими обмеженими дозами», — сказав один із цих трьох чиновників. За його словами, повільний темп постачання у 2024 році завадив Україні здійснити прориви.

Високопосадовець адміністрації Байдена заперечив, що США діяли надто повільно або дозували допомогу. «Без підтримки Вашингтона, — сказав він, — Росія могла б захопити ще більше української території».
Але Келлоґґ розкритикував такий підхід Байдена.

«Було багато розмов про надання зброї, але її не було в потрібному обсязі. Її не було в потрібний час. Адміністрація Байдена боялася ескалації. Я вважаю, що великі держави не бояться ескалації», — сказав Келлоґґ.

*
Стоячи в полі на сході України, у Дніпропетровській області, боєць, який служить разом із Тайсоном у 33-й окремій механізованій бригаді, розповів про жорстокі бої в Авдіївці, коли російські війська масово наступали.
За його словами, окупанти іноді пробиралися через водопровідні труби, щоб проникнути в тил українських позицій. Українські захисники були перевантаженими, поступаючись і в живій силі, і в боєприпасах.

«Що таке 10 мін для міномета на 24 години? Це нічого, просто нічого», — сказав вояк, який має позивний Бджоляр.

Брак зброї та боєприпасів також призводив до необовʼязкових смертей, додав Бджоляр.

«Люди помирають. Просто помирають», — сказав він, ховаючи очі за темними сонцезахисними окулярами. «Але ми нічого не можемо з цим вдіяти, це наша земля, наша Батьківщина».

Чиновники з Пентагону та Білого дому Байдена відмовилися від офіційних коментарів. Українські військові також відмовилися це коментувати, а Міністерство оборони та Офіс президента не відповіли на наші запити щодо коментарів стосовно висновків Reuters.

ПІДВИЩЕНІ СПОДІВАННЯ ТА ЗАБЛОКОВАНА ДОПОМОГА

У грудні 2023 року, коли другий контрнаступ України добігав неоднозначного завершення, Байден, стоячи поруч з президентом України Володимиром Зеленським, заявив, що США хочуть бачити, «як Україна виграє війну».

Цей коментар застав деяких посадовців Білого дому зненацька.

Вони зазначили, що деякі особи, наближені до Байдена, турбувалися через нереалістичні очікування щодо здатности Вашингтона і його довготривалої готовности допомогти Україні досягти її мети: звільнити всю українську територію, захоплену Росією з 2014 року.

Інші керівники Пентагону, за словами американських чиновників, побоювалися, що зосередженість на Україні відволікає увагу від критичних ситуацій в інших регіонах, зокрема на Близькому Сході.

Але в Україні заява Байдена вселила надію, що позиції Києва та Вашингтона збігаються щодо потреб України: різкого збільшення постачання американської зброї та дозволів на її використання для ударів по території Росії.

Байден відкрито висловлював упевненість, що зможе розблокувати мільярди доларів допомоги, які застрягли в Конгресі.

На той момент американська зброя все ще прибувала в Україну, це були залишки попередніх пакетів PDA (Presidential Drawdown Authority), які дозволяли США постачати зброю безпосередньо зі своїх військових складів. Але її кількість стрімко зменшувалася.

Поки Конгрес вів дебати, українські високопосадовці попереджали про критичний дефіцит артилерійських снарядів, заявляючи, що українські війська поступаються в обстрілах у співвідношенні 10 до 1.

До лютого багатомісячний дефіцит боєприпасів у поєднанні з російськими атаками змусив українські війська, що вже були на межі виснаження, відступити з Авдіївки — міста, яке підтримувані Москвою сепаратисти намагалися захопити ще з 2014 року.

*

Олександра Устінова — народний депутат України, вона очолює парламентську Комісію з контролю за озброєннями та консультує міністра оборони України. З Києва вона уважно відстежувала події в Конгресі.
Устінова — одна з головних українських лобісток американської військової допомоги, вона часто подорожує до Вашингтона, щоб особисто переконувати американських законодавців. Її помічник жартує, що її мобільний телефон — це практично продовження її руки, вона постійно веде переговори між континентами.
Устінова, яка вільно і швидко розмовляє англійською, згадує її зустрічі на початку війни, коли українські запити часто відхиляли.

На одній зі зустрічей у 2023 році, за її словами, вона та інші депутати почули від тодішнього високопоставленого чиновника Міністерства оборони США, що Сполучені Штати не вважають, що Україні потрібні винищувачі F-16. (Україна отримала свої перші F-16 більш ніж через рік після запиту і врешті використала їх для протиповітряної оборони).

«Кожного разу, коли ми щось просимо, це все приходить до нас аж через шість, дев’ять місяців, коли війна вже змінилася», — каже Устінова. «І це вже не має такої сили, яка могла бути, якби воно прийшло вчасно».
Українські чиновники також продовжували наполягати на наданні далекобійних ракет — озброєння, яке могло б дозволити їм завдавати ударів по військових цілях на території Росії.

У січні 2024 року радник з національної безпеки Джейк Салліван скликав кілька зустрічей у Білому домі для обговорення питання про передачу Україні далекобійних ракет ATACMS. Тоді міністр оборони Ллойд Остін та інші представники Пентагону аргументували, що таких ракет в самих США є обмежена кількість і що їхня тактична користь для України не є очевидною.

Мінімум два місяці знадобилося для того, щоб у пакеті допомоги для України з’явилися ракети ATACMS, хоча їхню наявність не розголошували, як повідомили нам американські чиновники.

Як сказали нам кілька американських посадовців, США тоді таємно передали ракети Україні, але директорат Ради національної безпеки США з питань Росії та Пентагон заблокували їхнє використання для ударів по території Росії. Вони побоювалися, що президент РФ Владімір Путін може завдати удару по американських військах за кордоном, або активізувати свою кампанію саботажу в Европі.

Інші посадовці в Раді національної безпеки США та Держдепартаменті не погоджувалися з цим, наполягаючи на тому, щоб Салліван і Байден послабили обмеження, аргументуючи, що серйозна відповідь Путіна є
малоймовірною.

У квітні 2024 року довгоочікуване ухвалення пакету допомоги розблокувало $60 мільярдів для України. Устінова, як і багато українців, вважала, що все це зволікання нарешті закінчилося.

«Я ще не бачила стільки щасливих облич, особливо під час війни в Україні, бо люди усвідомили, що допомога нарешті надходить, рятівна допомога», — сказала вона.

Байден пообіцяв, що США компенсують втрачений час.

«Я забезпечу, щоб поставки почалися негайно», — заявив Байден 24 квітня.

Пентагон оголосив про пакет озброєнь на $1 мільярд, але розміри пакетів швидко зменшувалися. А реальні поставки, за словами Устінової, були повільними і нерівномірними.

Вона почала отримувати дзвінки від друзів і колег з передової.

«Де все це? Де снаряди?» — згадує вона запитання, які їй ставили. «Де бронетехніка? Де ракети? І ти не знаєш, що сказати, бо вже були обіцянки».

Згідно з публічними звітами Управління урядової підзвітності США (Government Accountability Office), хаотичний процес відстеження допомоги постійно спотворював дані Пентагону і робив майже неможливим точне визначення місцезнаходження зброї у будь-який момент у процесі доставки.

Тим часом американські чиновники почали попереджати, що друге за величиною місто України, Харків, розташоване всього в 25 км від російського кордону, ризикує потрапити під контроль Росії.

Майкл Карпентер, старший директор з питань Европи в Раді національної безпеки США, зустрівся зі Зеленським та його головними помічниками в Києві. Офіс Зеленського офіційно попросив Карпентера отримати дозвіл Вашингтона на використання американської зброї для ударів по території Росії. Майбутнє Харкова стояло на кону, сказали Карпентеру Зеленський та його головний радник Андрій Єрмак.

Карпентер активно виступав за підтримку України — і публічно, і в приватних переговорах, але залишив Київ, не давши жодних обіцянок, знаючи про внутрішні дебати в Білому домі.

На початку травня Москва відкрила новий фронт, здійснивши стрімкі рейди на північ від Харкова, вводячи війська в слабо захищені українські села та ведучи вогонь майже безпосередньо з території Росії.
Устінова з жахом спостерігала з Вашингтона, як у мережі поширювалися відео, на яких російські системи озброєння ведуть безперешкодний вогонь, а Харківщина зазнає ударів від озброєнь, які майже неможливо перехопити. Вона вирішила активніше публічно просувати позицію України. Кремль у відповідь на запит Reuters назвав опис тактики обстрілів із-за кордону «непідтвердженим і необґрунтованим».

Устінова та інші українські депутати їздили по Вашингтону в мікроавтобусі. Вони починали зустрічі з демонстрації відео, на яких російські війська розміщували зброю біля кордону, знаючи, що Україна не може завдати удару у відповідь західною зброєю. Вони благали американських законодавців чинити тиск на Байдена.

До середини травня Байден погодився послабити обмеження – у певних обставинах і на обмежену відстань. Дозволялося використовувати американські ракети для ударів через російський кордон, щоб захищатися від атак на Харківську область, повідомили два американські чиновники, знайомі з комунікацією Пентагону з Україною.

Салліван також заявив на брифінгу 13 травня, що США намагаються «прискорити темпи» поставок зброї.
«Рівень інтенсивности, з яким зараз рухається постачання, – 10 з 10», — сказав Салліван.

Але до липня поставки все ще затримувалися, заявили українські чиновники. Головний радник Зеленського Єрмак публічно зазначив, що деяка зброя, яку США оголосили ще в квітні, досі не прибула.

Зеленський висловив схожі думки під час саміту НАТО у Вашингтоні.

«Як довго ще Путін може триматися? Відповідь на це питання – прямо тут, у Вашингтоні», — сказав Зеленський. «Не чекайте місяцями».

Під час війни доставка американської зброї за кордон вимагає складної логістики та координації між кількома американськими агентствами та урядами союзників. Це може займати місяці.

Для України Пентагон відправляв запаси зі своїх складів по всьому світу комбінованими шляхами: автотранспортом, повітрям, морем та залізницею.

Менші партії зброї могли прибути за один-два тижні. Але для великих поставок, особливо коли Вашингтон намагався відправити зброю великими партіями, процес був повільнішим. А якщо обладнання потребувало ремонту, це могло зайняти до чотирьох місяців.

Більшість американських поставок влітку були обмеженими: це були лише перехоплювачі ППО малої дальности, заміна бронетехніки та артилерія, щоб Україна могла захищатися, але не проводити значні наступальні операції, як показав наш аналіз.

Більш агресивне озброєння – зокрема, високотехнологічні ракети класу “повітря-земля” для F-16 і дорогі ракети, які полюють на радіолокаційні системи – було затримано.

Кілька американських чиновників, знайомих зі ситуацією, пояснили нам це рішення затримати агресивніші види озброєння до літа минулого року побоюваннями, що американські запаси виснажуються.

Reuters проаналізувало кожне оголошення про постачання зброї США у 2024 році, щоб оцінити та порівняти характеристики озброєння – наприклад, чи воно запускається з повітря чи землі, є наступальним чи більш оборонним, а також наскільки воно є дорогим та технологічно просунутим.

Від жовтня тональність і зміст оголошень змінилися. З того часу і до кінця року у списки вносили потужніші й ефективніші боєприпаси класу “повітря-земля”, але формулювання ставало все більш розмитим, і було менш очевидним, що ці системи є смертоноснішими.

Однак, згідно з двома людьми, які читали документ, засекречений аналіз, наданий Конгресу Европейським командуванням США, виявив кілька систем озброєння, які США могли б надати без загрози для своїх запасів, і які Україна могла б ефективно використовувати. Вони не уточнили, про які саме системи йдеться.

Протягом літа США публікували обсяги постачань на сайті Пентагону, що створювало враження, що майже все обіцяне зі складів США вже доставлено.

Але окремі розслідування Генерального інспектора Пентагону та Управління урядової підзвітності США виявили, що адміністрація, схоже, не знала, скільки озброєння справді було доставлено – або наскільки затримувалися поставки.

Один американський чиновник, знайомий зі ситуацією, заявив, що Пентагон оновив внутрішні директиви, щоб уточнити, як саме різні військові відомства мають визначати поняття «доставлено». Але досі незрозуміло, наскільки широко це правило застосовується і чи воно має зворотну силу, сказали нам два чиновники, знайомі з розслідуваннями GAO та Генерального інспектора Пентагону. Пентагон не відповів на наші питання щодо розбіжностей у цих даних.

Тим часом Устінова вирушила до Вашингтона, щоб зустрітися з підрозділом Пентагону, який відповідає за передачу військового обладнання союзникам. Підключивши двох чиновників з українського Міністерства оборони, вона підняла питання про «значну кількість» офіційних запитів на військову техніку, які залишилися без відповіді.

Українці заявили, що вони є готовими приймати поставки у будь-якому вигляді, навіть якщо обладнання не в ідеальному стані, аби лише прискорити процес. Вони вважали, що в Україні завжди знайдеться спосіб його використати.

Наприкінці серпня українські війська здійснили сміливий рейд у Курську область Росії.

На той момент Байден вже був змушеним зняти свою кандидатуру з виборчої гонки 2024 року.

Сидячи за столом Resolute Desk, президент викликав до Овального кабінету генерала Чарльза К. Брауна, голову Об’єднаного комітету начальників штабів, Саллівана, міністра Остіна, Карпентера та радника з національної безпеки з питань комунікацій Джона Кірбі.

Байден мав просте питання щодо зняття обмежень: «Чи варто це робити?»

Думки розділилися.

Салліван виклав аргументи за і проти, але не висловив своєї позиції.

Карпентер наполягав, що Росія навряд чи серйозно відреагує на послаблення обмежень щодо використання американської зброї. Він наголошував, що Путін вже використовує диверсії та інші нетрадиційні атаки проти європейських країн, які підтримують Україну, і що ця гібридна війна триватиме незалежно від рішень Вашингтона.

Браун і Остін не погодилися. Вони стверджували, що Росія може вдатися до ескалації іншими способами, включно з атаками на американський військовий персонал за кордоном.

Кірбі погодився з ними.

Байден не дійшов негайного висновку, сказавши своїй команді, що йому потрібно обдумати ситуацію. Але незабаром він знову вирішив не знімати обмеження.

Прессекретар Байдена та Браун такі і не відповіли нам на питання щодо цих обговорень.

Наступними днями американські журналісти чинили тиск на адміністрацію з питання обмежень на використання зброї.

У відповідь на запитання репортера про далекобійні удари після зустрічі в Німеччині 6 вересня, Остін сказав, що він «не вважає, що якась одна конкретна можливість буде вирішальною».

Його заява збігалася з висновками останньої оцінки американської розвідки, яка також прогнозувала ймовірну відповідь Путіна.

Ще щонайменше два місяці Пентагон і Білий дім заявляли, що політика США щодо далекобійних ударів залишатиметься незмінною, не розголошуючи розбіжності в поглядах, що проявилися під час зустрічі в Овальному кабінеті.

На той момент соцопитування показували запеклу боротьбу між віцепрезиденткою Камалою Гарріс та Трампом, який уже дав зрозуміти, що скоротить допомогу Україні, якщо буде обраний. Це додавало тиску на команду Байдена, що йшла з посади.

У серпні, коли Устінова відвідала Національний з’їзд Демократичної партії у Чикаго, прихильники Гарріс пообіцяли, що рівень підтримки України залишиться незмінним, якщо їхня кандидатка переможе.

Устінова не заспокоювалась Саме в тому місяці загальний обсяг допомоги, оголошений адміністрацією, впав до $125 мільйонів – найнижчого рівня за всі роки кампанії.

«Якщо рівень підтримки залишиться таким самим, ми всі загинемо за вісім-дев’ять місяців», – сказала вона демократам на з’їзді.

До вересня усвідомлення того, що Трамп може повернутися в Білий дім, зростало, додаючи терміновости зусиллям Зеленського у втіленні його плану щодо закінчення війни. План перемоги Зеленського мав одну головну мету: створити важелі впливу в переговорах з Росією.

Щоб це зробити, Зеленський сказав команді Байдена, що йому потрібно більше допомоги – набагато більше, ніж Україна отримувала в останні місяці. І йому потрібно було завдати удару безпосередньо по найважливіших військових об’єктах Росії.

ТАЙМЕР ДЛЯ ПЕНТАГОНУ УВІМКНЕНО

26 вересня, коли президентські перегони в США загострювалися, операція в Курській області набирала обертів, а Зеленський просував свій план перемоги, Байден оголосив про різке збільшення допомоги. Він наказав Пентагону виділити всі залишки військового фінансування, яке було затверджене для України, до кінця його терміну. Також він схвалив постачання зброї на суму $5,5 мільярда зі складів США.
Пентагон тепер працював у режимі таймера зворотнього відліку часу.

Розуміючи, що літні поставки були надто повільними, Салліван надіслав серію службових записок керівникам відомств, закликаючи Пентагон прискорити доставку. Він встановив дедлайни та вимагав регулярних оновлень щодо ключових озброєнь, як сказали нам двоє високопосадовців США.

Тобто Пентагону треба було щомісяця постачати зброї на $1,2 мільярда доларів – такий самий рівень, як у 2022 та 2023 роках, але вдвічі більше, ніж у попередні шість місяців.

Зеленський продовжував тиснути, заявивши в інтерв’ю 30 жовтня, що лише 1️⃣0️⃣% військової допомоги США, схваленої Конгресом у 2024 році, надійшло до України.

Ця заява обурила посадовців у Вашингтоні, які сказали журналістам, що Україна применшує масштаби поставок, щоб отримати більше підтримки від европейських країн.

У тому ж місяці американська розвідка виявила тисячі північнокорейських військових, які вирушили на фронт у російську Курську область.

Вступ Північної Кореї у війну змінив підхід Пентагону і самого Байдена, за словами чиновників Білого дому.

Президент нарешті погодився дозволити Україні завдавати удари американськими далекобійними ракетами глибоко по території Росії.

Пентагон не надав Reuters загальну оцінку того, скільки з обіцяного озброєння зі складів США було доставлено Україні в останній рік Байдена.

Але представник відомства заявив, що станом на 10 січня США поставили 89% критично важливих боєприпасів та 94% протитанкових систем.

За планом, який досі діє, навіть попри вступ Трампа на посаду, влітку 2025 року до України мають доставити додаткові бронемашини, сказав нам ще один чиновник США.

Ще одна програма США – через систему військових контрактів – наразі передбачає доставку до $30 мільярдів у вигляді зброї в найближчі роки.

Водночас, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив Reuters, що динаміка того, що Росія називає своєю “спеціальною військовою операцією” в Україні, є позитивною.

Він сказав, що Росія як і раніше є налаштованою досягти своїх цілей, але є й відкритою до переговорів.
«США фактично постійно підвищують рівень своєї участи в конфлікті, постачаючи озброєння та іншу військову допомогу київському режиму», – сказав Пєсков.

Останніми тижнями Україна розпочала найбільший контрнаступ проти Росії з серпня минулого року, відвоювавши частину території в Курській області після місяців втрат у цьому регіоні.

Сама Устінова розривається між Києвом та США, де живе її дворічна донька. Її донька, яку Устінова назвала Вікторією в надії, що Україна переможе, постійно питає маму, чому вона не може бути разом з нею в Києві. Зі сльозами на очах, Устінова каже, що це небезпечно.

«Я не хочу казати їй, що ти не можеш приїхати, бо тут війна, бо вона спитає мене, що таке війна. А я не хочу… пояснювати їй, що деякі люди просто хочуть убивати людей».

Вояки та урядовці говорять, що будь-який новий наступ вимагатиме не лише техніки та боєприпасів, але й значного поповнення особового складу, якого країні бракує.

Вояки на сході України кажуть, що поставки зброї пришвидшилися останніми місяцями, включно з запасними частинами для американських бронемашин, які зазнали пошкоджень за роки бойових дій.

Але й досі на сході України вояки мають скупий вибір між ремонтними ангарами, заповненими бойовими машинами піхоти радянських часів та новішими моделями з Франції.

24-та окрема механізована бригада не отримувала великої партії американських M113 із 2022 року. Новіші поставки зазвичай надходять до новостворених бригад, як розповіли нам вояки.

Один боєць, Леонід, згорнувся в крижаному холоді. Він описав виснажених піхотинців, яких бачив під час нещодавньої ремонтної місії біля передової.

«Вони тримаються; іншого вибору немає», – сказав він, знизавши плечима.

Коли його запитали про повернення Трампа та можливі мирні переговори, він засміявся:

«Навіть не питайте мене про це».
Коли його знову запитали, чого очікують вояки, він став вкрай серйозним.
Вони так довго жили в стані невизначености , що важко сказати, чи зараз гірше, ніж було раніше.
«Тут усі дуже напружені, бо ніхто не знає, що буде далі».

***

Reuters проводило ці репортажі з українськими вояками в Дніпропетровській області у супроводі військового пресофіцера.

Відповідно до воєнних медіаправил України, ми утрималися від публікації деяких деталей інтерв’ю з вояками щодо техніки на прохання пресофіцера.

Ерін Банко, Анастасія Маленко, Майк Стоун і Марі Сайто, Reuters

Переклад Radio Lemberg