Лідери Угорщини та Словаччини виступили проти виділення Україні нового пакету допомоги у розмірі 50 млрд євро на саміті ЄС у Брюсселі.
Про це розповіло Politico інформоване джерело серед дипломатів.
За його словами, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що підтримка України «не працює». Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, у свою чергу, послався на проблеми корупції в Україні, які заважають виділенню коштів.
Допомогу у 50 млрд євро на наступні чотири роки Брюссель запропонував включити до бюджету ЄС на період із 2024 по 2027 рік. Схвалення фінансового плану потребує підтримки всіх 27 країн-учасниць об’єднання.
Незважаючи на відмову Угорщини та Словаччини затвердити бюджет за допомогою України, голова Європейської ради Шарль Мішель наприкінці першого дня саміту заявив, що на зустрічі «було досягнуто загального консенсусу» щодо перегляду довгострокового фінансового плану ЄС. Він висловив сподівання, що питання вдасться вирішити до кінця року.
Крім допомоги Україні прем’єр Угорщини виступив проти виділення 15 млрд євро на забезпечення міграційної реформи ЄС. «Позиція Угорщини зрозуміла: вона не хоче давати гроші мігрантам і не хоче давати гроші Україні, у кращому разі це станеться на основі дуже ґрунтовного пояснення. Проте за нинішніми пропозиціями відсутні серйозні професійні та політичні аргументи. Дати більше грошей не вийде, ми це не підтримаємо», – заявив Орбан журналістам.
Кошти від ЄС, які пропонує виділити Брюссель, мають покрити 45% бюджетного дефіциту України. 2024 року Київ розраховує отримати від ЄС 18 млрд євро, говорив міністр фінансів країни Сергій Марченко.
При цьому він зазначав, що Україні стає важче отримати фінансову підтримку від партнерів, оскільки увага переключається на майбутні вибори до США та вибори до Європарламенту. Також свій вплив мають «геополітичні зміни», у тому числі війна між Ізраїлем та ХАМАС, зазначав Марченко.
Як пише Politico, Угорщина закликала лідерів ЄС домовитися про припинення вогню та мирні переговори в Україні, перш ніж розглядати додаткове фінансування Києву. «Ми повинні спершу розробити нову стратегію, перш ніж розглядати фінансування, а не навпаки», – написав у соцмережі X права рука прем’єр-міністра Віктора Орбана Балаш Орбан. Він додав, що підтримка України ЄС не дає очікуваних результатів. «Стратегія Заходу щодо війни полягала в тому, що українці будуть воювати, ми будемо їх підтримувати, в результаті наша перемога, поразка Росії і падіння Путіна. Наразі всім стало очевидно, що ця стратегія не працює», – написав Балаш Орбан.
У свою чергу президент Литви Гітанас Науседа розкритикував прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана за рукостискання з російським президентом Володимиром Путіним на тлі його вторгнення в Україну.
«Дійсно дивно бачити, що ми починаємо загравати з режимом, який чинить дуже жорстокі звірства на території України. Це надсилає дуже неправильний сигнал… міжнародному суспільству, а також Україні, яка бореться за свою свободу», – сказав Науседа.
«Він має право не шкодувати – але я вважаю, що це прикро», – додав Науседа, стверджуючи, що важливо «продовжувати підтримувати Україну, навіть незважаючи на те, що у нас є ще одна «гаряча точка» на Близькому Сході.
Лідери ЄС мають намір обговорити перегляд бюджету ЄС на тлі побоювань, що Угорщина погрожуватиме накласти вето на запропоновану Комісією додаткову підтримку Україні у розмірі 50 мільярдів євро, намагаючись добитися поступок.
До слова, прем’єрка Естонії Кая Каллас напередодні саміту ЄС заявила, що Угорщина стає проблемою для Європейського Союзу, яку необхідно вирішити. За її словами, через дії Угорщини зберігати єдність стає дедалі складніше, пише The Guardian.
«Це стає проблемою, яку ми повинні вирішити. У нас і раніше були різні думки, і нам вдавалося зберігати єдність, але щодо Угорщини це стає дедалі складніше. Ми – Європейський Союз, у нас є правила, за якими ми ухвалюємо рішення. Ми не маємо потужного інструменту для протидії тому, що робить Угорщина», – зазначила Каллас.
Також вона висловила здивування щодо дотримання Будапештом поглядів, які протилежні поглядам більшості країн-членів ЄС, а також залишається поза межами єврозони, попри високу інфляцію.
