11:5908.06.2021

Медведчук домовлявся з Росією про газ і затягував обмін полонених – розслідування (відео)

Попри заяви п’ятого президента Петра Порошенка про те, що нардеп і кум президента РФ Віктор Медведчук офіційно займався лише звільненням заручників і полонених, насправді Медведчук брав безпосередню участь у численних економічних та бізнесових переговорах, а у питанні обміну замість допомагати – заважав.

Про це інформує “Bihus.Info” з посиланням на записи розмов нібито Медведчука з низкою українських та російських політиків і високопосадовців

“Окрім згаданих у попередніх епізодах торгівлі вугіллям із окупованих територій та приватизації стратегічного нафтопродуктопроводу, на записах Медведчук активно приймає участь у газових переговорах України та Росії та перемовинах щодо імпорту російської електроенергії. При чому в першому випадку явно відстоює інтереси і бажання російської сторони, а в другому – приватні інтереси бізнес-партнера президента Петра Порошенка”, – зазначено у розслідуванні.

Згідно з плівками та відповідно до інформації про перельоти Медведчука, напередодні офіційних газових переговорів у жовтні 2014 року він літав у Сочі, де тоді вірогідно перебував президент РФ Володимир Путін, а потім в Москву – до очільника “Газпрому” Олексія Міллера та російського профільного міністра Олександра Новака – обговорювати деталі контракту.

Судячи з записів, два президенти за посередництва Медведчука погодили, що українська делегація не буде висувати радикальних вимог щодо певних нюансів контракту. Однак просто посеред переговорів нібито Міллер з Новаком дзвонили Медведчуку і жалілися, що українська делегація в Брюсселі висуває несподівані і жорсткі вимоги щодо внесення змін у контракт.

Тоді росіяни пообіцяли знизити ціну на газ, але українська делегація хотіла гарантій – вписати це просто в контракт. Росію такий варіант не влаштовував.

Зрештою українська делегація радикальною пропозицією поступилася. А наступного дня на записах нібито Медведчук з Новаком сміялися з того, що Україна погодилася на гарантії, які їй по суті нічого не гарантували.

Записи свідчать, що одразу по закінченню газових переговорів Медведчук долучився і до переговорів по імпорту електроенергії з Росії. Тоді Україна зіштовхнулася з дефіцитом електроенергії, а Росії треба було якось забезпечити електрикою окупований Крим. Тому Москві потрібен був подвійний контракт: продавати Україні електрику так, щоб Україна її постачала в Крим.

Плівки також підтверджують розслідування “Української правди” про те, що у контракт тоді намагалися ввести посередника – кіпрську “прокладку”, яку нібито контролював бізнес-партнер Петра Порошенка – енергетичний бізнесмен Костянтин Григоришин. Обговорення цієї схеми у записах звучало до останнього, але після розслідування журналістів контракт таки уклали напряму.

Наприкінці грудня 2014 року Медведчук офіційно отримав статус переговорника від України по обміну полоненими з так званими ЛДНР. Попри офіційні заяви, що залучити Медведчука до переговорів вирішили в СБУ, плівки свідчать, що за 10 днів до цих публічних заяв нібито сам Медведчук у розмові із нібито помічником Путіна Владиславом Сурковим заявив, що попросив його займатися полоненими саме тодішній президент Порошенко.

Попри низку привілеїв, які отримав Медведчук завдяки новому статусу, ефективність його як переговорника у цьому процесі викликає багато питань.

Журналісти нагадали, що до моменту офіційного входження Медведчука у процес обміну, Україна змогла повернути додому стільки ж людей, скільки й за декілька наступних років (з вересня по грудень 2014 було звільнено 1,5 тисячі українських громадян, а до квітня 2019 року – трохи більше 3 тисяч).

Більше того, судячи з телефонних розмов, Медведчук міг заважати іншим українським учасниками процесу, а також підбурював переговорників від так званих ЛДНР проводити обміни виключно через нього.

Під час однієї з розмов нібито Медвечука з відповідальною за обміни в т.зв. ЛНР Ольгою Кобцевою, остання скаржилася на спроби України провести вигідний для себе обмін у форматі “7 на 1”, і нібито Медведчук тоді радив не віддавати 7 українців за одного бойовика, а в подальшому радів зриву цих переговорів.

Також у записах телефонних розмов обговорюються і два відомих обміни – Надії Савченко та “кіборга” Андрія Гречанова (“Рахман”).

Журналісти не знайшли серед плівок таких, які б свідчили про організацію Медведчуком самого обміну Саченко, але на них є декілька розмов із прессекретарем Путіна Дмитром Пєсковим – там Медведчук жалівся, що його в день обміну Савченко не показали у новинах поруч із Путіним.

Що ж до Гречанова, то, відповідно до записів, його визволенням від початку Медведчук не займався.

Відразу після потрапляння “Рахмана” у полон у липні 2015 року витягти його намагався Олексій Мочанов (товариш Гречанова і на той момент – радник міністра оборони).

За словами Мочанова, бойовики були готові віддати Гречанова в обмін на взятого в полон українськими військовими російського кадрового офіцера Старкова. Але тоді українська сторона заявила йому, що Старков повинен пройти через суд. Відтак, обмін затягувався.

Медведчук, судячи із записів, ще в середині вересня взагалі не знав де саме знаходиться Гречанов і при цьому відмовлявся від пропозицій бойовиків обміняти його на вже згаданого Старкова.

Але за кілька місяців, як свідчать записи, нібито Медведчук різко почав називати цей обмін надважливим, наголошувати на своїй активній участі в його підготовці, на домовленостях “перших осіб двох держав”, а також вимагав не віддавати “Рахмана” Мочанову, який весь цей час займався процесом.

Журналісти зазначають, що оскільки Гречанов був досить відомий, то все це робилося для того, щоб його витягли на “президентському рівні”.