Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує розглянути перейменування міста Червоноград, селища міського типу Красне та ще 22 селищ у Львівській області. Зазначено, що назви цих населених пунктів не відповідають нормам української мови або стосуються російської імперської політики.
Про це йдеться в додатку до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови.
Як вказано у додатку до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови за 22 червня, 14 сіл на Львівщині пропонують перейменувати через невідповідність правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови, зокрема:
Кізʼя на Кіззя (Бродівська громада);
Чішки на Чишки (Буська громада);
Іорданівка на Йорданівка (Шегинівська громада);
Орихівчик на Оріхівчик (Підкамінська громада);
Листв’яний на Листяне/Листвяне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Миколаївська громада);
Красічин на Красичин (Камʼянка-Бузька громада);
Гончари на Гончарі (Давидівська громада);
Горішній на Горішнє/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Давидівська громада);
Бистрий на Бистре/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Трускавецька громада);
Курний на Курне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Перемишлянська громада);
Малий на Мале/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Рава-Руська громада);
Смоляний на Смоляне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Моршинська громада);
Пісоцький на Пісоцьке/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Яворівська громада);
Підгородне на Підгороднє (Золочівська громада).
Назви сіл та міст, які стосуються російської імперської політики:
Червоне – запропонувати нову назву (Золочівська громада);
Переможне – запропонувати нову назву (Комарнівська громада);
місто Червоноград – запропонувати нову назву.
Назви сіл та міст, які можуть стосуватися російської імперської політики:
Красне – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Козівська громада);
смт Красне – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Красненська громада);
Заводське – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Буська громада);
Трудове – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Миколаївська громада);
Трудолюбівка – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Сокальська громада);
Красносільці – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Поморянська громада);
Красниця – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Бісковицька громада).
Зазначимо, список розробила робоча група, до складу якої увійшли філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України.
Місцева влада має пів року, щоб довести доцільність чинних назв або запропонувати нові. Якщо пропозицій від міської ради не буде, парламент змінить назву села чи згідно з рекомендацією комісії. Національна комісія зі стандартів державної мови має великий вплив на зміну топонімів, діяльність її спрямовується та координується Кабміном.
Зауважимо, із початку 90-х на Червоноградщині дискутують на тему перейменування міста. До 1951-го Червоноград був Кристинополем. Засновник міста – краківський воєвода, багатій Фелікс-Казимир Потоцький у 1692 році назвав місто на честь дружини – Кристини, з Любомирських. Проте деякі українці називали місто – Христинопіль.
На хвилі шахтарських страйків на початку 1990 були наміри перейменувати місто. Більшість тоді проголосували за Христинопіль, за українською транскрипцією, хоча за давньою – Кристинополь. Верховна Рада України не змогла ухвалити постанову через суперечки щодо однієї літери. Тоді також були думки обрати нову назву – Жовтоблакитинськ. У 90-х під час опитування думки мешканців щодо перейменування Червонограда розділились і не було одностайності під час голосування депутатів Червоноградської міськради з цього питання.
