Протягом найближчих кількох місяців російська окупаційна армія може посилити свій наступ. Водночас Україна зіткнулася з проблемами зі зброєю, мобілізацією та будівництвом оборонних споруд.
Про це пише The Economist. Українські Збройні сили мають дефіцит боєприпасів та живої сили на передовій, а РФ тим часом не зменшує тиску і навіть може посилити свій наступ.
Як пише видання, раніше вважалось, що війна в Україні зайшла в глухий кут після невдалого українського контрнаступу минулого літа. Зараз цей сценарій має оптимістичний вигляд. Оскільки існує тривожна ймовірність, що новий потужний наступ російських сил протягом найближчих місяців може прорвати оборону України.
Після падіння Авдіївки на Донеччині в лютому, де розгорталися важкі бої, російські війська активно тиснуть на кількох напрямках у східній Україні. Попри великі втрати, що зазнала Росія під час захоплення Авдіївки – ймовірно, загинуло до 17 000 окупантів і було знищено багато сотень танків та іншої бронетехніки, – її війська продовжують просуватися.
Окупантам вдалося здійснити просування на 7-10 кілометрів на захід від міста. Так, окупанти намагаються запобігти створенню Україною міцних рубежів у цьому районі.
У статті попереджають про можливість “подальшого наступу збройних сил РФ протягом найближчих місяців. Ворожа армія може прорвати оборонні лінії та продовжити наступ вглиб території.
“Наступні п’ять-шість місяців можуть бути критичними”, – зазначив аналітик Rochan Consulting та автор сайту Ukraine Conflict Monitor Конрад Музика.
За словами Майкла Кофмана з Фонду Карнегі за міжнародний мир, головними пріоритетами для України є “жива сила, зміцнення та боєприпаси”.
Україна здивувала світ, відкинувши Чорноморський флот Росії та відновивши експорт зерна з Одеси. Крім того, наша країна проводить повітряні атаки на інфраструктурні об’єкти в Росії, зокрема на нафтопереробні заводи, використовуючи власні безпілотники. Це серйозно вразило РФ і призвело до занепокоєння Америки щодо світових цін на нафту. Але це залишається передусім сухопутна війна.
Однак у виданні зазначили, що Сили оборони України страждають від “гострого снарядного голоду”.
“Активним використанням безпілотників українці змогли частково компенсувати нормовані снаряди. Але безпілотники не можуть зосередити вогонь так, як артилерія”, – йдеться у статті.
Повідомляється, що ЗС РФ випускають щонайменше п’ять снарядів на кожного українця по всьому фронту. Зараз у Росії щорічно виробляється приблизно три мільйони артилерійських снарядів, а також отримуються додаткові поставки зброї від КНДР та Ірану. Водночас прогнозується, що Європа зможе виробити лише 1,4 мільйона снарядів на 2024 рік, а наступного року ця цифра збільшиться до двох мільйонів.
“Найкращою перспективою для полегшення становища України є ініціатива, над якою чеський уряд тихо працює з початку війни. Чехи нишпорили світом у пошуках боєприпасів і зараз придбали близько 800 000 снарядів”, – підкреслили журналісти.
Декілька країн, зокрема Німеччина, Нідерланди, Данія та Канада, зібрали кошти, щоб допомогти заплатити за снаряди. Якби вдалося зібрати 3 мільярди євро (або 3,3 мільярда доларів), за словами чеських представників, Україна могла б отримати 1,5 мільйона снарядів.
Очікується, що поставки снарядів, які вже розпочалися, хоч і у невеликих обсягах, дадуть змогу оборонцям “перепочити” протягом кількох місяців.
Однак дефіцитними є й інші види боєприпасів. Зокрема, Україні критично не вистачає засобів протиповітряної оборони.
Україні терміново необхідні додаткові фінансові ресурси для проведення ударів по об’єктах в окупованому Криму та логістичних центрах у тилу ворога. Зазначається, що “значна частина” крилатих ракет Storm Shadow та Scalp вже використана.
“Україні також не вистачає танків та інших бойових машин, хоча є певна надія, що Америка зможе надіслати їй сотні законсервованих бойових машин Bradley, не вимагаючи додаткових грошей від Конгресу”, – йдеться у статті.
Ще одна проблема, за яку несе відповідальність сама Україна, полягає в повільній мобілізації. Середній вік українських військових на передовій – 43 роки. Їхній моральний стан оцінюється як “загалом високий”, проте захисники відчувають виснаження і потребують ротації.
Також The Economist зауважує, що українська влада має взяти на себе відповідальність за затримки у будівництві оборонних укріплень. Питання про посилення оборонних рубежів було оголошено лише у листопаді, і інтегрована система захисту “повільно формується”. Вона включає протитанкові рови, загородження “зуби дракона”, мінні поля, вогневі точки та земляні укріплення для захисту піхоти.
