Російські “гієни перемоги” на чолі з Патрушевим уже не вірять в успішне закінчення війни в Україні, а тому підготували Путіну запасний «переможний» план – включення Білорусі до складу Росії, — вважає аналітик Орест Сохар.
Суть полягає у наступному:
■ Російська спецура під українським прапором робить у Мінську спробу державного перевороту з метою захоплення влади. Легенда вже є: українські «нацисти» спільно з білоруською «агентурою» хочуть використати Білорусь як новий плацдарм для війни з Росією.
■ «Доблесна» російська армія разом з вірними їй військами бульбашів знищують «неонацистських найманців» і рятують народ Білорусі від поневолення «неонацистами» та НАТО.
■ Виникають «супутні втрати» у вигляді фізичного усунення Лукашенка нібито українською диверсійною групою.
■ На чолі Білорусі росіяни ставлять лояльного фігуранта – наприклад, секретаря Радбезу РБ Олександра Вольфовича. За сценарієм кримської анексії, Вольфович зачистить рештки нелояльних до Росії елементів та проведе референдум про включення Білорусі до складу Росії.
Цей план вже запущено до реалізації. Голову МЗС республіки Макея, який був контактом Лукашенка на Заході, відправили на той світ. Зараз вивчається реакція Лукашенка на останні події. Пручатиметься – сценарій прискорять.
Що це дасть Росії?
Хороший мобілізаційний ресурс і плацдарм для можливого наступу на Україну з півночі. Лукашенко поки не дає ходу такому сценарію.
«Перемогу», яку можна згодувати російському охлосу перед виборами 2024 року. Як і у випадку з Кримом, анексія Білорусі дасть російському режиму певну підтримку і перекриє поразку в Україні.
Можливість вийти з війни, «сохранів ботокс» на «ліце» фюрера. Отримавши Білорусь, Росія зможе торгуватися з Заходом щодо виведення військ з частини території України (без Криму) в обмін на мир і визнання анексії РБ. Російським “турбопатріотам” пояснять, що всі цілі спецоперації досягнуті, росіян врятовано від підступного НАТО.
Все красиво на папері, але ми вже знаємо, як легко ламаються ці плани. Лукашенко хоч і загнаний щур, але хитрий і завбачливий. А для нас ця історія важлива, оскільки показує: навіть Путін зі своєю челяддю вже зрозуміли неминучість своєї поразки, а тому поспіхом шукають запасні шляхи відступу.
