Президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю одному з німецьких ЗМІ припустив, що підтримка України від держав Заходу може зменшитись після результатів виборів президента США в 2024 році. І також він окремо наголосив, що можливості самої Чехії далі давати зброю ЗСУ майже вичерпані, за виключенням опції передавати боєприпаси та деякі системи ППО.
Схоже, тут “зачіпкою” до “розгадки” стануть саме його слова про зброю від Чехії. Схоже, тут Павел просто оцінив, що Чехія за багатьма позиціями допомоги ЗСУ стала “№1 після Польщі” або навіть “№1 разом з Польщею”, але дуже стрімко вичерпала власні резерви. І цю тенденцію просто “переніс” на інші країни Заходу, в яких ситуація могла розвиватись аналогічно, тому й видав цей доволі песимістичний прогноз.
Якщо узагальнити усі наявні відкриті джерела даних, то отримаємо таку картину допомоги від Праги.
Наприклад, Чехія на початку квітня 2022 року стала по суті першою країною НАТО, яка почала нам постачати бронетехніку, нехай навіть радянського зразка. Тоді була мова про першу партію до 1- одиниць БМП-1 та Т-72, джерело поставки яких невідоме.
А наприкінці серпня минулого року стало відомо, що чеська армія віддала зі складів зберігання всі свої 89 танків Т-72, 240% від кількості машин в строю. Включно з танками від Марокко чеський внесок дозволить сформувати для ЗСУ бригаду чисельністю до 120 танків Т-72, гроші на модернізацію яких виділили США.
Показово, що в своїх звітах про допомогу зброєю для України уряд Чехії завжди розподіляє допомогу саме від держави і окремо від приватних суб’єктів. Це насправді могло бути цілком доцільним, якщо згадати наприклад такі моменти.
На початку квітня 2022 року “одна із чеських приватних компаній” нарешті отримала дозвіл від Німеччини поставити для ЗСУ 58 бойових машин піхоти PbV-501, східнонімецьких копій БМП-1. Наприкінці квітня того ж року стало відомо, що чеська Excalibur Army почала постачати Україні самохідні гаубиці 2С1 “Гвоздика” (за деякими даними, було поставлено близько двох десятків).
Орієнтовно у той же час реактивна артилерія ЗСУ отримала деяку кількість РСЗВ типу RM-70 Vampire, які уже не стояли на озброєнні чеської армії, зате могли бути на складах приватних гравців. І також – була придбана партія САУ Dana, час і обсяг поставки яких не розкривались із міркувань безпеки. У цій партії була зокрема Dana-M2, яка проходила випробування в Україні.
Навіть якщо уряд Чехії давав ту чи іншу підтримку приватним компаніям при поставці зброї для ЗСУ, схоже для офіційної Праги тут було цілком доцільним подавати це лише як “допомогу приватного сектору”. Хоча по факту виходить, що Чехія була як мінімум однією з перших, якщо не першою країною НАТО, що постачала нам РСЗВ та самохідні гармати.
Врешті, Чехія також стала першою країною НАТО, що дала нам ударні вертольоти, нехай це і радянські Мі-24В (оціночно від 2 до 4 машин).
Що стосується варіант із “всього лише” передачею Україні боєприпасів та деяких систем ППО від Чехії, то тут ситуація виглядає насправді так
Для початку пригадаємо історію, як Люксембург “влив” свої гроші, щоб виготовити реактивні снаряди до БМ-21 “Град” для ЗСУ саме на потужностях чеської промисловості. І що на складах зберігання чеської армії має бути чотири батареї ЗРК “Куб”, які можна використати для проекту по адаптації під американську зенітну ракету AIM-7 Sea Sparrow.
Навіть якщо Чехія вже не може надавати ЗСУ “кількісну” підтримку, “в запасі” у Чехії є варіанти з “якісною” допомогою Україні. Тому, виходячи хоча б із цього, зарано говорити про песимізм в плані подальшої допомоги ЗСУ для повного вигнання російських окупантів з нашої землі.
