Нещодавно Україну сколихнула неабияка за своєю резонансністю подія в українській політиці: правоохоронці направили поштою п’ятому Президентові України Петру Порошенку підозру в державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з Донбасу. Документ підписав в.о. генпрокурора, заступник Венедіктової – Олексій Симоненко. Державне бюро розслідувань дало офіційне повідомлення про підозру: мовляв, п’ятий президент України підозрюється у тому, що він, діючи за попередньою змовою групи осіб, зокрема з числа представників вищого керівництва Російської Федерації, сприяв діяльності терористичних організацій “ЛНР” та “ДНР”. Санкціями цих статей передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 15 років з конфіскацією майна або без такої.
У відповідь на оголошення цієї підозри, в очолюваній Порошенком політичній партії «Європейська солідарність» (ЄС) заявили, що чинний президент Володимир Зеленський винен у переслідуванні опозиції та торгівлі з ОРДЛО.
«Замість того, щоб зміцнювати оборону країни, Зеленський посилює переслідування опозиційної партії, яка стає найпопулярнішою політичною силою країни. Це – комплекс його власної президентської неповноцінності та типовий напад політичної параної, яку у нікчемності Зеленського провокує сама згадка про свого успішного попередника» – сказано в повідомленні.
Крім того, партія висунула цілий набір зустрічних звинувачень на адресу Зеленського.
«Не Порошенко, а Зеленський знімав кіно в Москві та фоткався на Красній площі, коли зелені чоловічки захоплювали Крим. Не Порошенко, а Зеленський у квітні чотирнадцятого давав корпоратив сепарам у Горлівці. Не Порошенко, а Зеленський чотири рази ухилявся від повістки, коли син Порошенка служив в армії. Не Порошенко, а Зеленський грав на роялі, поки армія звільняла дві третини Донбасу. Не Порошенко, а Зеленський злив Путіну спецоперацію із затримання військових злочинців з групи Вагнера. Не Порошенко, а Зеленський завозить вугілля з ОРДЛО під виглядом російського на мільярди та мільярди доларів» – заявили в політичній партії.
Що цікаво, внаслідок чи то просто після цього Петро Порошенко покинув територію України, на що всі відреагували також діаметрально – хтось каже, що це була запланована поїздка за кордон, а хтось впевнений, що Порошенко тікає з України. Точно так само розділилось суспільство у судженнях про самі звинувачення: одні кажуть, що це кінець політичної кар’єри п’ятого Президента України, а інші впевнені, що це все – політичні переслідування або й зовсім не більше, ніж вистава, покликана, аби банально підвищити рейтинги Володимира Зеленського.
То що ж відбувається насправді та чим це все найімовірніше завершиться?
Про це журналісту ІА «ПІКА» розповіли експерти.
Олександр Солонько, політичний аналітик:
Я б хотів відразу абстрагуватись від того, щоб давати оцінку якості процесуальних документів, про які йде мова. Вручення підозри, її зміст, спосіб її передачі Порошенку, час і місце, які були вибрані для цього, – все це викликає ряд запитань щодо логіки цих процесів.
Якщо ж оцінювати, чому зараз так активізувалась ця історія, а пані Генпрокурор відсторонилась від підписання цієї підозри, то тут важко судити про перспективу цієї справи. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли в Офісі Президента подивились на найсвіжіші рейтинги, які були опубліковані одразу трьома соціологічними агенціями, і зрозуміли, що щось треба робити. Тобто, в ухваленні рішення про оголошення підозри Порошенку точно не обійшлось без елементів політичної комунікації з виборцем, тобто піару. Зеленський таким чином хоче запобігти падінню власних рейтингів.
Чи матиме це якийсь позитивний ефект для нього? Я дуже сумніваюсь. Якби ще півтора-два роки тому він спробував притягти Порошенка до кримінальної відповідальності за тим чи іншим провадженням, це ще б мало якісь наслідки. Проте сьогодні влада Зеленського вже 2,5 роки одноосібно несе відповідальність за все, що діється в країні. Тому ця затія виглядає дуже сумнівною. Звісно, в інтересах чинної влади, аби всі ці звинувачення мали під собою ґрунт, бо якщо все це буде безпідставно, то це матиме серйозні політичні наслідки не лише для Зеленського, а й для іміджу всієї країни.
Ярослав Макітра, політолог:
Медведчук був уповноважений Порошенком і контактував із Росією та сепаратистами, тому це розслідування може поставити хрест на Порошенку
По-перше, очевидно, що у Порошенка вже були певні плани на святкування Нового року і ця підозра в них аж ніяк не входила. Тому, гадаю, його перебування за кордоном і небажання повертатись пов’язані з цим. Єдине, що він тепер не відпочине там, а буде проводити відповідні зустрічі й готувати стратегію оборони.
З боку Зеленського ця підозра стала своєрідною кульмінацією того всього, що було раніше. Сьогодні все це подається із прив’язкою до Віктора Медведчука, а це дуже серйозні звинувачення у розрахунку, що це реально вдарить по Порошенку. Це може допомогти Зеленському сконцентрувати всі розмови навколо можливої державної зради 5-го Президента України і самому уникати різного роду звинувачень у пресі.
Тому я сумніваюсь, що всі ці дії матимуть якісь серйозні юридичні наслідки. А от інформаційно – так, Зеленський тут може виграти, якщо Порошенко не зможе все розтлумачити у вигідному для себе світлі. Тим більше, що це дуже болюча тема для Порошенка. Все, що пов’язане з Медведчуком, по ньому б’є, а тут всі ці розмови є зовсім не безпідставні. Ми знаємо, що Медведчук був уповноважений Порошенком і контактував із Росією та сепаратистами, тому це розслідування може поставити хрест на Порошенку.
Петро Олещук, політолог:
Ця підозра показує безпосередній зв’язок Порошенка з Медведчуком та його опосередкований зв’язок із сепаратистами
Ми пам’ятаємо, що вже були відповідні очікування з боку громадян після виборів і вони були досить серйозними. Люди очікували, що Зеленський притягне до відповідальності представників попередньої еліти і президент про це згадав.
Загалом, я вважаю, що коли почались відповідні кримінальні переслідування Віктора Медведчука, то можна було і навіть було варто очікувати, що на черзі Порошенко. При тому, що подібні формулювання є найбільш болючими для Порошенка. Він позиціонує себе як захисника і представника усіх патріотичних сил України, тому для нього будь-яке ототожнення з Медведчуком, який є уособленням всього проросійського, є надзвичайно негативним. А ця справа, окрім того, що вона дозволяє висунути обвинувачення Порошенку, ще й показує його безпосередній зв’язок із Медведчуком та опосередкований із сепаратистами. Це дуже відчутний удар по Порошенку і це було зрозуміло вже після оприлюднення «Плівок Медведчука». Ці обвинувачення дуже серйозні, тому їх треба буде обґрунтовувати в суді. Звісно, Порошенко буде чинити різноманітний опір, але оцей його успішний відступ з території України означає, що він ще не готовий до того, аби сформулювати якусь відповідь. Так, він буде вибудовувати свій захист, але це дуже по ньому б’є, бо це не просто якесь там переслідування, це потужний іміджевий удар.
Віктор Небоженко, директор соціологічної студії «Барометр»:
По-перше, мені здається, що Порошенко повернеться в Україну, адже навіть той факт, що Генпрокурор не знайшов у собі сили підписати підозру, вже удвічі зменшує правову перспективу цього документу.
По-друге, у Порошенка, на відміну від Зеленського, буде все відбуватись доволі драматично. Справа у тому, що у Порошенка є своя партія. Він «приватизував» національно-демократичний електорат західної та центральної України і ці люди, якщо треба, вийдуть на вулиці та будуть його захищати. У Зеленського ж немає того, що можна назвати народною підтримкою, яке б політичне рішення він не ухвалював.
По-третє, Зеленський посварився з багатьма органами влади, тому йому буде вкрай важко знайти таку структуру чи людину, яка б з легкістю запроторила Порошенка за ґрати.
Ну і наостанок, коли читаєш текст цієї підозри, то зустрічаєш масу прізвищ. Чому тоді до них не застосовуються ніякі санкції? Це зовсім незрозуміло. Тому я думаю, що все це просто «пшик».
Анатолій Гриценко, народний депутат України VI і VII скликань:
На «плівках Медведчука» склад злочину зафіксований чітко
«Паєхалі, мать тваю!», – кричав він, тікаючи від повістки на допит. Одразу в Бориспіль тікав, швиденько квиток в один кінець – і виліт закордон. Тепер звідти, із закордону, він шле відео, мовляв, «повернуся в середині січня», посидить там майже місяць. Посидить той, хто тиждень тому кричав на каналах про війну і кризу, вимагав негайних термінових засідань депутатів, РНБО, Уряду… А коли повістка – то й війна, і криза кудись зникли, вже неактуально? Актуально – сховати своє тіло в іншій державі та волати звідти про «політичні переслідування»? Але ж на «плівках Медведчука» склад злочину зафіксований чітко. Давню дружбу і бізнес-партнерство «Медведчук-Порошенко» тепер уже не приховаєш, навіть від тих, кому він очі замилив і правду сховав. Крім «ЖмуРукуАбнімаю» з Путіним (періодично), з Медведчуком – зв‘язок був майже щоденний, цілодобовий, навіть уночі зустрічалися. Не вкладається взаємовигідне партнерство Медведчук-Порошенко в образ «гетьмана-патріота», правда? А доставка державних мільйонів готівкою, за його вказівкою, через кордон, без сплати податків і без контролю використання, прямо в руки терористів? Нагадаю, терористами їх визнала СБУ, вона ж порушила і справи проти них за ознаками «тероризму». А тут, за вказівкою «главного», кеш терористам хто перевозив за лінію фронту? Перевозило керівництво СБУ! Воно підпорядковане кому? Вірно, йому й нікому іншому! І все це було під час війни! Я вже не згадую про Іловайськ, акурат під час якого «гетьман» реєстрував собі нові офшори, щоб недоплачувати податків нашим солдатам. То до чого тут «політичні переслідування»?
Роман Гурський, ІА «ПІКА»