«Кадирівці» – цим словом дуже любить залякувати російська пропаганда – як своїх ворогів, так і власних співгромадян. За словами офіційної москви, це наделітний підрозділ військ, які мали б «робити різницю» на полі бою, проте реальність дещо інша. Тож почнімо з того, чиє ім’я носять бойовики.
Ці чеченські війська були названі на честь свого президента – рамзана кадирова. Він російський чеченський державний діяч, глава Чечні (з 2007), член бюро вищої ради партії «Єдина Росія». З лютого 2007 виконував обов’язки президента — після того, як колишній президент республіки Алу Алханов подав заяву про відставку за власним бажанням. Раніше рамзан кадиров обіймав пост прем’єр-міністра уряду Чечні. Коли рамзану було 16 років, він брав участь у війні проти росії у загонах свого батька ахмада. Кадиров старший, до речі, в результаті зрадив власні ідеї та народ і став на бік московитів наприкінці Чеченської війни.
Ми з’ясували, хто такий сам кадиров. А хто такі «кадирівці», скільки їх, де вони воювали та чи справді варто їх боятись?
Про це журналісту ІА «ПІКА» розповіли ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун та громадський діяч Дмитро Корчинський.
- Хто ж такий той Кадиров насправді, ким був його батько і чому усіх так ним лякають?
Війктор Ягун:
Кадиров – звичайний зрадник свого народу, який керує путінською колонією
Нас точно ним ніхто не лякає, ми просто кепкуємо з нього. Це у росії кадиров якийсь незрозумілий персонаж, який усіх залякує, а в Україні він – просто клоун, який носить «Prada».
Насправді всі все знають. Його батько зрадив чеченському народові, перейшовши на бік росіян, а ті просто знайшли в ньому колаборанта. Син кадирова старшого рамзан брав активну участь у боях проти російських військ, коли йому було 16 років – ліквідовував російських солдатів, відрізував їм голови тощо. А потім він різко став патріотом рф і отримав ще й звання героя росії. Мабуть, за ті всі свої діяння. Зараз він просто звичайний зрадник свого народу, фактично колаборант, який керує державою, що перебуває під контролем путіна.
Дмитро Корчинський:
Батько рамзана ахмат кадиров також перейшов на бік москви під час другої Чеченської війни. А після того, як він був підірваний, син очолив цей рух, перемігши в конкурентній боротьбі з іншими зрадниками чеченського народу. У ході цих подій було вбито цілу низку людей. І він зараз виконує важливі функції при путіні. Тобто, президент рф розуміє, що у випадку «зміни табору» росгвардійців, правоохоронних органів і ФСБ, він спробує покластись на «кадирівців». Це його приватна армія, можна сказати.
Тому рамзан кадиров – це зрадник. Він є людиною, яка за статус і великі гроші зрадила інтереси власного народу і пам’ять всіх убитих у Першій та Другій чеченських війнах, зокрема і пам’ять своїх родичів. Відповідно, позаяк кожен з чеченців, які є «кадирівцями», розуміє і відчуває, що насправді він є зрадником, то мотивація до реальної війни у них невелика. На нашому боці зараз воює достатньо багато інших чеченців, які не зрадили свою країну, і мріють дістатися цього самого кадирова і кожного московського окупанта. От їхній моральний дух та їхня хоробрість устократ вища, аніж у цієї «еліти».
- Скільки військ налічують «кадирівці», де вони воювали і яка їхня боєздатність?
Віктор Ягун:
Це «потішні» війська, які ніде не брали участь. Вони десь самі собі нібито тренуються, самі собі «малюють» якісь погони, чимось займаються… Їх налічується приблизно 30-40 тисяч осіб і вони фактично перебувають під егідою так званої росгвардії – це колишні внутрішні війська, які створили свої незаконні воєнізовані формування. В будь-який момент, якщо росія розвалиться, це буде основа тієї маріонеткової армії, яку путін сподівається створити. Він їх використовує для того, щоб лякати своїх ворогів у росії. Це фактично бандформування, які отримали легалізацію через російські силові структури. Росіянам це вигідно, бо їм байдуже, що відбувається в тій республіці – вони платять їм «данину» і все.
Дмитро Корчинський:
Це «страшилка» орієнтована на саму росію
Це відділи росгвардії. Вони трохи брали участь в 14-му році на Донбасі, але якихось видатних звитяг там не мали. Ще трохи вони воювали в Сирії і так само жодним чином не вплинули на хід подій. Власне, це «страшилка» орієнтована на саму росію.
Вважається, що у «кадирівських» відділах росгвардії налічується приблизно 30 тисяч військових. В Україні перебувало майже півтори тисячі кадирівців, частина з яких виїхала назад в Чечню, а частина була знищена. Найвірніших своїх воїнів кадиров не дуже хоче посилати на забій, і зараз у Чечні здійснюється запис добровольців серед «простіших» людей, яких не так шкода.
- То чи варто боятись «кадирівців»?
Віктор Ягун:
Та ні, вони вмирають, можливо, ще краще, ніж російські солдати. Ті мають хоч якесь розуміння, куди йти, в якому напрямку рухатись і таке інше. А ці просто бігають лісом, як клоуни. Вони, окрім того, щоб силою налетіти – десять людей на одного – нічого не вміють. Накупили собі тактичної амуніції, якоїсь зброї, та й все.
Мені найбільше сподобалась інформація про те, що коли «кадирівці» здавали нормативи на «Крапові берети» – там є своє випробування – то їх спіймали на тому, що вони просто махлювали. Тобто, вони не бігли цю лінію перешкод, а їх підвозили машинами. На фініші чисті й красиві «кадирівці» виходили і казали «от, ми подолали перешкоди». Їх спіймали на цьому, але справу «зам’яли», так що навіть ті берети, які вони носять, – це фікція.
Дмитро Корчинський:
Кулі від них не відскакують та їх цілком можна вбивати, як і всіх інших
Хоч у «кадирівців» непогане забезпечення, вони намагаються триматись більше в тилу, а не йти на передову, тому боятись їх не варто. Вже перші дні війни показали, що кулі від них не відскакують та їх цілком можна вбивати, як і всіх інших. Тобто, нічого страшного там немає. Якщо аналізувати цю війну, то з боку окупанта хоч якось воюють і мають хоч якийсь мінімальний дух лише відділи спецпризначення: десант, частково морська піхота і різні спецвідділи. До них ніби й належить оця вся «кадирівська зграя», але це лише формально. Скажу так: наші військові їх ефективно і швидко вбивають.
Роман Гурський, ІА «ПІКА»
