Вже понад тиждень український народ героїчно бореться проти російських окупантів. За кожен шматок рідної землі українські Збройні сили готові стояти до кінця, відчуваючи потужну підтримку рідного народу.
І поки Путін сховався у бункері і шокований опором українців, наша держава у непростий час, окроплена кров’ю, впевнено торує собі шлях у Європу. Натомість агентів Кремля починають по-тихеньку «знищувати».
ІА «ПІКА» поспілкувалася із керівником Центру військово-правових досліджень, членом політради партії «Сила і Честь» та політичним експертом Олександром Мусієнком і дізналася про ймовірну допомогу НАТО для нашої держави, її перспективу вступу до ЄС, причину можливого краху країни Путіна та багато іншого.
- В Україні вже понад тиждень триває війна: українці мужньо борються із загарбником. Проте бачимо також, що очільники Сумщини і Херсона пішли на певні домовленості з російськими окупантами. Як розцінювати такі їхні дії та яка доля їх чекає?
Якщо місто перебуває в окупації, це означає, що за його життєдіяльність відповідає окупаційна влада. Натомість люди, які діють спільно з окупантами і домовляються з ними про щось, – колаборанти. І такі дії в окремих випадках можуть бути розцінені як держзрада. Як приклад – ситуація з мером Куп’янська (мера Куп’янська Геннадія Мацегору, який здав місто окупантам, затримали, його підозрюють у держзраді, – ред.).
Проте за цим усім має стежити Служба безпеки України. Нам, до речі, потрібні були б органи правопорядку, які діють у воєнний час (та в Україні ще не закінчили реформу військової поліції), які розслідують окремі кримінальні правопорушення. Однак зараз це повноваження СБУ: вона має вживати превентивні заходи, якщо бачить у чиїхось діях держзраду. Якщо такі факти встановлені, людину затримують і здійснюють щодо неї досудове розслідування; потім справу передають до суду. Хоча у воєнний час на певних територіях здійснити судочинство у іноді неможливо через окупацію.
- А чи правильно, що представники державної влади України їдуть на перемовини з представниками влади РФ? Чи варто очікувати конкретні результати цих перемовин?
Перемовини можуть проводитись і ведуться під час воєн чи конфліктів. Але не такі, як, наприклад, на території Білорусі, звідки летять у наш бік ракети попри обіцянки Лукашенка не долучатися до військових дій. Такі перемовини малоуспішні.
Росії вірити не можна
Але треба розуміти, що Росії вірити не можна зважаючи на те, скільки разів вони нас обманювали. Натомість, якщо ми будемо підходити до перемовин з боку сильної нашої позиції (а вона з кожним днем зміцнюється, коли ми посилюємо свої позиції і підриваємо плани ворога щодо захоплення України), якщо поступово нав’язуватимемо свою точку зору і свої умови та відкидатимемо російські, певні перемовини можуть відбутися. Але я не думаю, що на сьогодні для РФ варто розглядати якісь поступки. Також дуже важливо, аби такі перемовини підкріплювалися таким спротивом, який чинять українці. Натомість зараз перемовини потрібні Росії, аби досягти, можливо, оперативної паузи, щоб підтягнути резерви. Але Україна не здає своїх позицій і ми продовжуємо спротив – аж поки Росія не погодиться піти на серйозні поступки: вивести свої війська з території України, аби ми відновили територіальну цілісність нашої держави у межах визнаних кордонів. Проте РФ поки до цього не готова.
- Білоруська армія, яка неофіційно зайшла на територію України, становить для нас серйозну загрозу?
Білоруську армію систематично скорочували протягом останніх років: її фінансування було меншим, ніж 1% ВВП країни; знижувався також рівень боєздатності цієї армії. Росія робила це свідомо для того, аби у членів ОДКБ не було сильних армій, бо це позбавило б Росію впливу. До речі, така ситуація дуже схожа на ту, як свого часу Янукович свідомо послаблював обороноздатність української армії, недофінансовуючи її.
Тому у Білорусі армія мало вмотивована, адже недофінансована, на цю війну – так само, як і російська. У білоруських військових немає бажання воювати проти України, та й вона не є занадто чисельною: бойовий компонент становить трохи більше, ніж 40 тисяч від всієї армії Білорусі. Але Путін, залучаючи білоруську армію до війни проти України, просто залучає всі можливі резерви, при цьому хоче додати на наші фланги ще одну серйозну проблему.
- Росія знову лякає світ ядерною війною. Просто лякає чи справді може її застосувати?
Путін ядерною зброєю серйозно погрожує не лише Україні, а й цілому світові
Брязкання ядерною зброєю свідчить про те, що Путін серйозно погрожує – але не лише Україні, а й цілому світові. Тому очікувати можна всього, зважаючи на одержимість очільника РФ війною, його маніакальні схильності та жорстокість і цинізм. Навіть те, що США зараз відклали проведення навчань і випробувань своєї нової ядерної ракети, свідчить про те, що американці теж цього остерігаються. Але ці виклики більше стосуються світу, зокрема США. Застосування ядерної зброї проти України я вважаю малоймовірним на сьогодні, хоча… з росіянами треба бути готовими до всього. Але варто пам’ятати: це не Путін сам запускає ядерну зброю, накази йдуть по ланках і десь цей ланцюг може дати збій через розуміння, що не можна почати війну на знищення світу. І якщо хтось із військових на певній ланці відмовиться виконувати такий наказ, – це буде остаточним крахом Путіна.
- Бомбардування українських міст росіянами – це частина плану, чи відчайдушні дії окупанта через невиконання бліцкригу?
Це план, відповідно до якого Росія за день-два, обстрілюючи Україну та бомбардуючи її з повітря, вторгаючись на кількох фронтах в Україну мала її захопити. Ворог думав, що ми одразу злякаємось і будемо готові капітулювати. Але український народ чинить надзвичайно потужний опір агресору, і це зламало плани Росії, яка перейшла до наступного етапу війни: зламати наш опір, посіяти паніку і страх через атаки по цивільних кварталах. Тож я думаю, що це спрямовані дії. При цьому варто пам’ятати, що це воєнні злочини, і завершенню війни потрібен буде міжнародний трибунал, на якому до відповідальності мають притягнути воєнних злочинців з числа воєнно-політичного керівництва РФ.
- Екс-президентка Литви закликала НАТО втрутитися у війну за Україну. Натомість канцлер Німеччини Олаф Шольц виключив такі дії. Чи варто Україні очікувати на пряму допомогу Альянсу у цій війні проти РФ?
Європа має розуміти: Україна на сьогодні – бастіон, який захищає і європейські країни НАТО
Треба розуміти, що Росія для Європи і для всього цивілізованого світу є надзвичайно серйозною загрозою. І це зло, яке поширює Москва, потрібно припиняти і викорінювати. Європа має розуміти: Україна на сьогодні – бастіон, який захищає і європейські країни НАТО. І краще зараз допомогти нам, ніж потім, коли Росія може спробувати атакувати країни Альянсу: набратися сил і разом подолати це кремлівське зло, яке поширюється на світ. Тож варто було б порушувати питання про більшу залученість НАТО для підтримки України у протистоянні Росії.
Для нас зараз вкрай важливо, аби таки закрили небо над Україною, щоб російська авіація та ракети не могли нам завдавати шкоди. І це зараз одне із пріоритетних завдань, яке ми поставили перед НАТО.
Крім того, дуже б хотілося, аби рівень підтримки зброєю – сучасними системами озброєння – розширювався. Також НАТО має чітко сказати: Росії не місце у сучасному світі і будь-які її агресивні дії у подальшому будуть де-факто стримуватися навіть військовим шляхом. Це дуже важливо для України на сьогодні.
- До слова, Європарламент схвалив заявку України на вступ до Євросоюзу – розпочато спеціальну процедуру вступу. Скільки часу вона може зайняти і яку допомогу ми могли отримати від ЄС у разі поповнення його лав?
Україна вже зараз має отримувати макроекономічну допомогу від ЄС, а після нашої перемоги у цій війні держава-агресор повинна відшкодувати нанесені збитки. Хоча ця війна з Росією з іншого боку відкрила для нашої держави вікно можливостей: українське питання у Європі на порядку денному під номером 1 і зараз цим варто скористатися максимально.
Після того, як Європарламент підтримав рішення про те, щоб надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, це рішення має ухвалити відповідно Рада ЄС – і десь до кінця тижня ми можемо отримати статус держави-кандидата. А далі за прискореною процедурою пройти шлях до повноцінного вступу. І це не буде через тиждень, чи через місяць-два, але надання статусу кандидата пришвидшує можливості України до повної інтеграції ЄС у майбутньому.
- Чи справді найближчим часом у Росії можуть початися «голодні бунти» внаслідок санкцій Заходу?. І чи це може стати крахом Росії?
Голодні бунти через санкції і поразка у війні можуть у комплексі призвести до краху РФ
Голодні бунти через санкції, поразка у війні можуть у комплексі призвести до краху РФ. Також серед факторів, які «допоможуть», – велика кількість жертв росіян в Україні, стримування і відсіч країни-агресора у нашій державі, протести у Росії і санкції Заходу проти РФ. Але ці голодні бунти можуть початися не протягом кількох днів, а через місяць-два мінімум. І саме вони, зокрема, разом із санкціями можуть спричинити нищівні наслідки для економіки і державності Росії.
- Яка доля має чекати на проросійські сили в Україні, зокрема партії ОПЗЖ, політсилу Мураєва, той же Московський патріархат? Чи можливо їх офіційно заборонити?
Нам потрібно буде ухвалити спеціальне законодавство, яке дозволить в Україні суди над колаборантами і зрадниками та тими, хто підживлював російську агресію. До речі, де зараз ті, хто з 2014 року говорив, що Україна сама у всьому винна, що здала території, що треба з Путіним домовлятися? Не чути нікого: або поховалися, або за кордоном. Натомість винні мають бути притягнені до відповідальності. При цьому, на мою думку, після таких дій РФ, зокрема вбивств мирних українських громадян, обстрілів лікарень, шкіл тощо, щось сказати на користь Росії буде неможливо. От і виходить, що Путін здійснює зараз черговий етап дерусифікації України, її українізації та становлення справді як великої держави у Європі. Тому про співпрацю з РФ надалі не зможе бути й мови: люди не дадуть проросійським політикам відкрити рота.
Але все ж варто у майбутньому провести кримінальні провадження щодо проросійських політиків, їхніх заяв та можливу роль у сприянні війни проти України.
- На скільки російська агресія змінила українську націю?
Українці стали ще більш згуртовані, організовані. Ця війна стане для нас ще одним фактором, який надзвичайно згуртує українську націю і дасть серйозний поштовх для розвитку у майбутньому України як надзвичайно потужної провідної європейської держави.
