«СБУ – це остання “барикада” оборони політиків, які не хочуть змін», – ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун
Реформа Служби безпеки України — це “камінь спотикання” багатьох президентів України. Про неї чимало говорили Віктор Ющенко та Петро Порошенко, але схоже, що лише при Володимирі Зеленському вона починає набувати бодай якихось практичних обрисів..
Так, 28 січня Верховна рада ухвалила за основу нову редакцію закону про СБУ, за що віддали голоси 285 депутатів. Таким чином законопроект було прийнято у першому читанні, а зараз він доопрацьовується народними обранцями, які вже планують внести близько 3000 правок.
У разі остаточного схвалення, реформа передбачає перетворення СБУ з правоохоронного органу на контррозвідувальний. Іншими словами, спецслужба буде займатись справами, якими і має займатись, не витрачаючи ресурси на правоохоронну діяльність.
Проте такі зміни сподобались далеко не всім. Навіть згадані 3000 правок наштовхують на роздуми, що це може бути штучним перешкоджанням прийняттю цього закону. Суперечки навколо цієї теми точаться як у телестудіях, так і на сторінках соціальних мереж. Одні вважають, що варто залишити все, як є, оскільки в державі війна і це не найкращий час для реформ спецслужби. Інші ж стверджують, що ці зміни назрівали давно і їх треба втілювати негайно.
То чи варто реформувати СБУ саме зараз, кому це не вигідно і що саме необхідно змінити у діяльності української спецслужби? Про це в інтерв’ю журналісту ІА “ПІКА” розповів ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун.
- Наскільки актуальною сьогодні є реформа СБУ?
Як на мене, це риторичне питання. Нам слід визначатись: ми хочемо у НАТО чині? Ми хочемо бути частиною євроспільноти чи ні? Якщо нам не потрібне ні перше, ні друге і ми хочемо залишити все, як воно є сьогодні, то ми маємо забути про всі ці речі. Якщо ж ми хочемо рухатись вперед і входити у ці об’єднання, то є певні параметри, які стосуються не лише оборони, а, у першу чергу, реформування сектору безпеки, наших взаємовідносин із правоохоронними органами, нашого ставлення до тих чи інших статей витрат і тому подібні речі. Тобто, йдеться навіть не про питання оборони, йдеться про наше світосприйняття. Тому в комплексі тих заходів, які має вжити Україна для можливості отримання запрошення у “клуб” європейської чи північно-атлантичної спільноти, є певні реформи, серед яких і питання стосовно нашої спецслужби. Україна частково її пройшла, були прийняті закони про національну безпеку та розвідувальну діяльність і нам залишилось владнати питання, пов’язані із реформуванням СБУ. Можливо, треба буде внести зміни у закон про контррозвідувальну діяльність.
- Про реформу СБУ йшлось і за президентства Віктора Ющенка, і за Петра Порошенка. На вашу думку, чому саме зараз це питання стало актуальним?
Петро Порошенко цього не зробив навіть під тиском Євросоюзу та партнерів по НАТО. Він постійно говорив, мовляв, “ми вже готуємось, ми вже реформуємо, ми вже створили комісію і щось там обговорюємо”, проте ці балачки не перетворились у реальні дії
Будь-який президент, який приходить до влади, у тому числі й Володимир Зеленський, опиняється у ситуації, коли він розуміє, що один із найбільш дієвих механізмів, яким він володіє, є Служба безпеки. Це частково правоохоронний орган, це можливість тиску на тих чи інших політичних опонентів, це отримання інформації про внутрішніх ворогів, це аналітичні матеріали, які допомагають приймати різного роду рішення. Іншими словами, це величезний вплив в Україні, тому ніхто не хотів змінювати цей механізм. Коли при владі був Петро Порошенко, то він цього не зробив навіть під тиском Євросоюзу та партнерів по НАТО. Він постійно говорив, мовляв, “ми вже готуємось, ми вже реформуємо, ми вже створили комісію і щось там обговорюємо”, проте ці балачки не перетворились у реальні дії. Приблизно така ж історія була, коли до влади прийшов Зеленський. Але коли всі зрозуміли, що це остання “барикада” оборони людей, які не хочуть ніяких змін, особливо у секторі безпеки, то все це посунулось вперед і цей законопроект було прийнято у першому читанні.
- Деякі юристи критикують цю реформу за нібито надання широких повноважень працівникам СБУ. Як ви це оцінюєте?
Я не знаю, що там говорять юристи, але можу запевнити, що цей законопроект навпаки приніс багато нових обмежень та застережень. Нам слід розуміти, що ми маємо відходити від системи, де Служба безпеки діє у парадигмі правоохоронного органу. Чим швидше ми від цього відійдемо, тим буде краще і зрозуміліше для наших західних партнерів. Спецслужба не може бути правоохоронним органом, вона не може здійснювати досудове розслідування, мати свої окремі ізолятори чи писати якісь відкриті листи. Спецслужба має діяти зовсім по-іншому і зовсім в іншому напрямку.
Діяльність такої структури регламентується певними законами і вона стоїть не над законом, а поряд із ним. Вона контролюється суспільством через відповідний комітет Верховної Ради, створення якого також передбачено законом про національну безпеку. Тому жодних надзвичайних прав працівники не матимуть, у законі просто визначено, що якщо немає підпису чи відповідної перевірки, то людина не може бути призначена на певну посаду. Це не означає, що та людина обмежена у своїх правах. Наприклад, якщо хтось хоче займатись бізнесом, то нехай займається. Але якщо він чи вона хоче на державну роботу або мати доступ до державної таємниці, то така особа має брати на себе певні зобов’язання. Декому це не подобається.
Схожі розмови виникають, коли йдеться про порушення чи зменшення прав громадськості. Назвімо це утисканням. Згідно із тими нормативними актами, які ми маємо сьогодні, все це теж регулюється тим самим комітетом ВР. Якщо є проблеми, суспільство звертається, комітет засідає і все перевіряє. Жодних повноважень, які були б вищими, ніж у спецслужб інших країн, ніхто СБУ не надає. Все решта — це дуже багато маніпуляцій з боку тих людей, які апріорі не хочуть ніяких реформувань цієї структури.
- Як СБУ протидіяла корупції та пропаганді до сьогодні і що змінить ця реформа?
Корупцією Служба безпеки буде займатись лише у тому випадку, якщо вона є складовою використання інших держав для отримання можливості впливу на наших держслужбовців або на національну безпеку. У нас був сумний досвід, коли значна кількість офіцерів спецслужби та правоохоронних органів були корумповані агресором і це дозволило використати тиск на них для того, щоб вони працювали на ворога під час війни. Оце дуже небезпечно і зрозуміло, що цей компонент треба відслідковувати. Але боротьба із корупцією у тому розумінні, яке ми знаємо, це справа підрозділів та органів, які вже створено, і всі повноваження мають перейти до них.
Що стосується контрабанди, то якщо вона буде криміналізована, тобто якщо вона отримає такий розмах, як раніше, то я думаю, що повноваження отримають митні органи. На дрібні правопорушення вони будуть реагувати як правоохоронний орган, а що стосується міжнародних моментів, то у нас так само є відповідний підрозділ, який бере на себе ці питання. Та сама Служба фінансових розслідувань має забезпечувати право держави в економічному просторі. Єдиний компонент, за який може відповідати СБУ, це якщо контрабанду використовують спецслужби інших країн для проникнення в Україну чи завезення певних заборонених речей на нашу територію. Мова йде про ядерні матеріали, озброєння і таке інше. Цим має займатись контррозвідка.
- Чи має мати працівник СБУ право на різного роду заходи примусу?
Так звані “маски шоу” не є роботою сучасної спецслужби
Будь-яка спецслужба має свій силовий компонент. Якщо у рамках здійснення своїх заходів буде прийняте рішення про затримання людини, яка чинить шкоду національній безпеці, то зрозуміло, що має бути задіяний силовий компонент. Але основа служби, все ж таки, буде працювати таким чином, щоб про її існування, а тим більше заходи, ніхто навіть не здогадувався. У цьому і є все, що пов’язане зі Службою безпеки України. Такі явища, до яких ми звикли, так звані “маски шоу”, не є роботою сучасної спецслужби.
- А як щодо доступу до приватних даних?
А яка спецслужба не має доступу до приватних даних? Для чого тоді взагалі нам спецслужба? Давайте її розпустимо.
Інша справа, як ці дані будуть використовуватись — це має контролюватись через систему громадського контролю, яка покладена на комітет Верховної Ради. Якщо є ознаки порушення, громада виходить на цей комітет, аргументує свої перестороги та претензії, а комітет має перевірити цю інформацію і те, наскільки вона відповідає дійсності.
- Кому зараз вигідно залишити все, як є і не реформувати СБУ?
У першу чергу людям, які останні 20 років звикли заробляти гроші на, грубо кажучи, використанні власного посвідчення. Таким особам дуже невигідно змінити систему Служби безпеки. Тут йдеться про так звані “листи щастя”, коли просто вибирається якийсь об’єкт для нападу і його просто затискають правовими рамками за допомогою листів, приписів та кримінальних проваджень, а потім від них вимагається матеріальне заохочення, аби зняти всі ці примуси. Власне цим і займаються посадовці, які здобули свої матеріальні статки, використовуючи своє службове становище.
- Законопроект був прийнятий у першому читанні, але його ще очікують правки. Як гадаєте, вони змінять щось принципово?
Виникають підозри про законодавчий “спам”, покликаний та відтягнення прийняття закону або й скасування
Я сподіваюсь, що ні. У нас є дуже багато охочих або заговорити цю проблему, або взагалі просто знищити. Я маю на увазі навіть не банальне ігнорування. Це схоже на наш закон про землю — там ціла купа правок, які між собою є різними і навіть протирічать одна одній. Такі самі підходи можуть бути використані, щоб знищити цей закон. Є навіть окремі депутати в парламенті, які не розуміють, на чиєму боці “воюють”. Вони внесли близько 3-х тисяч правок у цей закон, причому ці правки настільки різні, що виникають підозри про законодавчий “спам” для відтягнення прийняття закону або й скасування.
- Що, на вашу думку, необхідно змінити і для чого?
Особисто моя думка полягає у тому, що спецслужба має працювати не в рамках кримінально-процесуального кодексу, а в рамках закону про Службу безпеки і закону про контррозвідувальну діяльність. Тільки тоді СБУ буде спецслужбою, а не, як зараз написано у законі, “правоохоронний орган спеціального призначення” або “спецслужба із правоохоронними функціями” — це все дурниці. Нам треба приймати кардинальне рішення і створювати спецслужбу в тому розумінні, в якому вона є в усьому світі. Як я вже казав, вона має стояти не над законом, а десь поруч із ним і контролюватись зовсім іншими механізмами, ніж кримінально-процесуальний кодекс, прокуратура і суд. Якщо ми підемо таким шляхом, то ми просто знищимо саму ідею існування спецслужб у світовому розумінні.
Роман Гурський, ІА “ПІКА”
Довідка ПІКИ:
Суть реформи:
В результаті реформи діяльність Служби буде зосереджена на таких ключових напрямках:
- контррозвідувальна протидія загрозам державній безпеці
- боротьба з тероризмом
- забезпечення кібербезпеки
– захист державного суверенітету та територіальної цілісності
– охорона державної таємниці
– СБУ відмовиться від невластивих спецслужбі функцій. Відбудеться чітке розмежування компетенцій з іншими безпековими органами. Служба не буде займатися боротьбою з економічною злочинністю, а зосередиться на контррозвідувальному захисті об’єктів критичної інфраструктури.
РОЗМЕЖУВАННЯ ФУНКЦІЙ
Зараз доволі поширена практика, коли прокурори та слідчі правоохоронних органів залучають співробітників СБУ до проведення обшуків, інших слідчих і оперативно-розшукових дій. У суспільства складається хибне уявлення, що справу розслідує СБУ. Наприклад, тільки протягом 2019 року до СБУ надійшли близько 7 тис. доручень слідчих (прокурорів) від інших правоохоронних органів. Більшість із них не належать до компетенції Служби.
Після реформи прокурори та слідчі правоохоронних органів не зможуть залучати співробітників СБУ до проведення відповідних процесуальних та оперативно-розшукових заходів у межах кримінальних проваджень, що не віднесені до підслідності спецслужби. Це буде чітко заборонено новим законом і змінами до кримінального процесуального законодавства.
СБУ НЕ РОЗСЛІДУВАТИМЕ ЕКОНОМІЧНІ ТА КОРУПЦІЙНІ ЗЛОЧИНИ
Ця вимога була однією з ключових, які на старті реформи озвучували фахівці з безпеки і міжнародні партнери. Зараз в СБУ злочинам за напрямами економіки і корупції протидіють управління «К» і підрозділи КЗЕ.
У новій структурі Служби не буде підрозділів для боротьби з корупцією та економічними злочинами.
Якщо в майбутньому СБУ виявить такі правопорушення в ході виконання своїх завдань, кримінальні провадження будуть передаватися іншим органам – НАБУ, ДБР, Національній поліції відповідно до їхньої компетенції.
СПРАВИ ЩОДО ЗАГРОЗ ДЕРЖАВНІЙ БЕЗПЕЦІ
Звичайно, справи, що стосуються загроз державній безпеці, можуть містити економічні чи корупційні злочини. Але передати їх в СБУ від інших правоохоронних органів можна буде тільки у виключних випадках. Такі винятки зможе санкціонувати лише Генеральний прокурор. Це обмежить практику, яка є зараз, коли до СБУ безконтрольно передають кримінальні провадження від інших правоохоронних органів.
ЗАХИСТ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
Контррозвідувальний та антитерористичний захист об’єктів критичної інфраструктури – практика багатьох європейських спецслужб. Мається на увазі не лише готовність таких об’єктів до кібератак, а й локалізація інших загроз – терористичних, економічних тощо.
ГАРАНТІЇ ПОЛІТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Окрема увага буде зосереджена на мінімізації ризиків політичного втручання у діяльність СБУ. Наприклад, термін перебування на посаді Голови СБУ за роками не збігатиметься з терміном перебування на посаді Президента України. У законопроєкті чітко прописані кваліфікаційні вимоги до Голови СБУ, його повноваження і підстави для звільнення.
ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ І ОПТИМІЗАЦІЯ ШТАТУ
Конституція України визначає статус СБУ саме як військового формування. На сьогоднішній день чисельність Служби сягає близько 27 тис. осіб. Чимало наших військовослужбовців беруть участь у стримуванні збройної агресії з боку РФ на сході України. У процесі реформи має відбутися поступове скорочення штату до 17 тис. осіб у мирний час. Причому воно має проходити так, щоб не зменшити обороноздатність під час російської агресії. Скорочення штату передбачено до 2023 року.
Важливо, що часткова демілітаризація не означає повну відмову від військової складової Служби – вона й надалі буде ефективно захищати країну, але зможе більше залучати до співпраці цивільних осіб.
Оптимальна та ефективна гнучка структура дозволить втримати кращі кадри, залучити нові та забезпечити їм кар’єрне зростання. А головне – гідні умови праці і заробітну платню на рівні новостворених правоохоронних органів.
ПУБЛІЧНА І ПІДЗВІТНА СБУ
Новий закон посилює демократичний цивільний контроль за діяльністю СБУ з боку парламенту і суспільства. Це буде реалізовано через створення комітету ВРУ з питань контролю за спеціальними та розвідувальними органами, спеціальні слідчі комісії, Уповноваженого з прав людини чи Рахункову палату.
Декларування майнового стану і доходів працівників Служби за законом буде організоване спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції.