Верховна Рада ухвалила два закони щодо електронного декларування. І обидва виявилися скандальними
Хороша новина в тому, що все ще можна виправити, тобто Володимир Зеленський може накласти вето. А погана — у тому, що G7, Євросоюз, МВФ отримали новий доказ, що українській владі довіряти не можна.
Що залишилося від е-декларування
Щоб зрозуміти суть обох скандалів, не треба заглиблюватися в історію. Достатньо подивитися на події трьох днів: 3, 4 та 5 вересня.
3 вересня посли G7 привітали прогрес у відновленні декларування активів для державних посадових осіб та наголосили на “важливості обмежити кількість винятків, пов’язаних з безпекою, зокрема щодо оприлюднення інформації, лише до випадків тих, хто безпосередньо бере участь у захисті України”. Тобто декларації військових мають залишатися закритими, а декларації всіх цивільних чиновників мають бути оприлюднені.
Увечері 3 вересня Володимир Зеленський у відеозверненні до українців нагадав, що наша стратегічна політична мета – відкриття переговорів щодо членства з Євросоюзом. “Україна має сім визначених рекомендацій Єврокомісії. Частину з них ми вже реалізували. Заради іншої частини потрібна результативна робота Верховної Ради України. Вчасна робота, яку ми погодили із Єврокомісією”, — наголосив він і назвав три закони, які необхідно швидко ухвалити, зокрема закон про відновлення електронного декларування. “Кожен із цих законів має фундаментальне значення. І голосування щодо них матиме фундаментальне значення. Люди побачать, хто чого вартий. І я закликаю народних депутатів України не відкладати ці рішення, не підвести Україну та підтримати нашу європейську інтеграцію”, — заявив Зеленський.
4 вересня антикорупційний комітет Ради, в якому більшість складають “слуги народу”, затвердив до другого читання законопроект №9534 “Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану “. Це той закон, на якому публічно наполягали посли G7 та Зеленський. Але комітет вніс у проект правку про те, що відкритий доступ до декларацій усіх чиновників (а не лише військових) відкладається на рік з дня набрання законом чинності (або до дня скасування воєнного стану, якщо це станеться раніше, ніж за рік). Очевидно, це суперечить позиції G7, а також Євросоюзу та МВФ.
Також 4 вересня правоохоронний комітет Ради, в якому теж більшість належить “слугам народу”, затвердив до другого читання законопроект №9587-д “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інші закони України щодо вдосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”. Комітет вніс у проект правку депутата від ОПЗЖ Григорія Мамки, яка теж навряд чи сподобається західним донорам. Процитуємо її в редакції комітету: “Якщо особа, піддана адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та/або четвертою статті 172-6 цього Кодексу, сплатила відповідний штраф, ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню”. Тобто тебе спіймали на брехні у декларації, ти сплатив мізерний штраф — і вже вважається, що тебе ніхто не впіймав. Причому брехати можна до 1 млн 300 тис. грн, а штраф — лише від 17 тис. грн. Фактично це схема легалізації брехні у деклараціях.
5 вересня Верховна Рада прийняла законопроект №9587-д у другому читанні та в цілому. Перед остаточним голосуванням голова фракції партії “Голос” Олександра Устінова попросила нардепів скасувати правку Мамки. “Насправді ця правка дозволяє зараз уникнути відповідальності, якщо ти майже на мільйон 300 тисяч гривень забув задекларувати свого майна. Тому я дуже прошу, зараз цього не пропустить МВФ, цього не пропустять наші партнери. І мені буде важко, чесно кажучи, пояснювати нашим виборцям і людям, чому можна забути задекларувати на мільйон гривень майна. Тому дуже прошу цю правку не підтримувати”, — благала Устінова своїх колег по парламенту. Але 250 нардепів, включаючи майже всіх “слуг народу” (177 із 235 членів фракції) разом із головою фракції Давидом Арахамією, підтвердили правку Мамки. Сталося це о 15:14.
Також 5 вересня, одразу після законопроекту №9587-д, Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроект №9534. Перед остаточним голосуванням голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна (фракція “слуг народу”) попросила нардепів підтримати її правку про те, щоб відновити відкритий доступ до декларацій. “Це те, чого від нас очікують люди. Ми маємо і зобов’язані людям це показати. Люди збирають на дрони, люди збирають на зброю, люди збирають на армію. Наш обов’язок показати, чим живе в цей час високопосадовець, і відкрити доступ до реєстру декларацій, не ховатися. Це не призведе до відкриття декларацій військових, це стосуватиметься тільки цивільних”, — умовляла Радіна своїх колег по фракції та парламенту. Але її правку підтримали лише 199 депутатів, у тому числі менше половини “слуг народу” (117 із 235). Сталося це о 16:20, і Арахамія вже був відсутній.
Чи хотіла цього Банкова
Гляньмо на цю ситуацію очима послів G7. Увечері 3 вересня Зеленський закликає нардепів відновити е-декларування, але наступного дня парламентські комітети фактично нівелюють це, скасувавши на рік відкритий доступ до е-декларацій та легалізувавши щорічну брехню у розмірі до 1,3 млн грн. Достатньо було б двох дзвінків із Банкової, щоб цього уникнути, бо більшість у комітетах мають “слуги народу”. Також і 5 вересня достатньо було б двох дзвінків із Банкової, щоби все виправити безпосередньо на засіданні парламенту. Але таких команд із Банкової не надійшло (або ж надійшли протилежні команди).
Наразі є три варіанти розвитку подій. Зеленський може накласти вето на обидва закони. Або заветувати лише №9534, а №9587-д із правкою Мамки підписати. Або підписати обидва закони. Який варіант вибере Зеленський, напевно, залежатиме від реакції західних партнерів — це буде лише занепокоєння чи якісь серйозніші погрози.
Але навіть якщо Зеленський швидко накладе вето на обидва закони, а парламент оперативно проголосує за президентські пропозиції, ця історія негативно позначиться на відносинах між Банковою та західними партнерами. Звісно, Зеленський може сказати, що всі ці дивні правки, внесені на засіданнях комітетів, це суто депутатська самодіяльність, до якої він та його офіс не мають жодного стосунку. Однак у такому разі хтось має понести політичну відповідальність за дивну позицію “слуг народу”. Зеленський заявив, що голосування щодо е-декларування матиме фундаментальне значення: “Люди побачать, хто чого вартий”. Ну от люди побачили, і що далі?
Якщо Банкова справді ні при чому, а в усьому винні парламентські “слуги”, то зараз має бути знайдено цапа-відбувайла. З погляду західних традицій політичної відповідальності, чудовий вчинок міг би зробити голова фракції “слуг народу” Арахамія. Він міг би сказати: “Я не зумів правильно зорієнтувати колег по фракції. Гірше того, я сам проголосував за неправильну правку і не проголосував за правильну. Тому я залишаю посаду голови фракції, складаю з себе повноваження депутата і йду на фронт солдатом”. Однак навіть перше (“залишаю посаду”) виглядає дуже сумнівним, не кажучи вже про друге і третє.
Чи буде покарання від Заходу
Досі G7, Євросоюз, МВФ діяли стосовно української влади виключно м’яко, обмежуючись умовляннями та утримуючись від будь-яких гучних покарань у той час, коли Україна дає відсіч повномасштабній російській агресії. Але це не означає, що нам усе прощали. Нас тихо карали тим, що давали грошей, зброї та іншої допомоги менше та пізніше.
Корупція в Україні значно впливає на країни Заходу при ухваленні рішень про постачання зброї Києву, заявив 4 вересня президент Литви Гітанас Науседа в ефірі телеканалу LRT. “Це дуже важлива причина. Оскільки ті держави, які надають підтримку Україні, є демократичними державами, отже, вони повинні враховувати настрої свого суспільства та думку виборців, — пояснив президент Литви. — Уявіть, що виборці в тій чи іншій державі бачать, що в країні, куди спрямовано допомогу, відбуваються дуже помітні корупційні скандали. Це величезний удар по репутації цієї держави”. Наголосимо, що це слова друга, бо Литва та її президент Науседа завжди на боці України в усіх дискусіях усередині Євросоюзу та НАТО.
У жовтні до Києва прибуде місія МВФ, щоб оцінити виконання меморандуму та надати рекомендації раді директорів МВФ щодо подальшого фінансування України. У меморандумі щодо програми розширеного фінансування EFF ухвалення закону про поновлення декларування є структурним маяком з терміном виконання наприкінці липня. Тобто, Верховна Рада не виконала своїх зобов’язань вчасно, а тепер ще й спробувала обдурити західних донорів України. І заради чого — щоб приховати від людей інформацію про те, як збагатилися депутати та чиновники під час війни.
Швидше за все, за підсумками роботи місії нам все ж таки продовжать фінансування. Просто дадуть менше, ніж могли б.
26-27 жовтня Європейська рада (вищий орган Євросоюзу) оцінить прогрес України у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії. Ціна питання – відкриття переговорів про членство. Сподіватимемося, що лідери країн ЄС все ж таки погодяться розпочати переговори — це буде важлива процедурна віха на шляху до членства України в Євросоюзі. Але темпи переговорів можуть виявитися повільнішими, ніж якби українська влада не давала приводів для недовіри.
Також США мають у запасі точкові заходи впливу на українських чиновників і депутатів. До них може прокинутися чи активізуватися інтерес із боку, наприклад, ФБР — зрештою, а чому б і ні, якщо вони так прагнуть приховати свої доходи, що задля цього ризикують навіть зірвати західну допомогу Україні. Але про це, швидше за все, ніхто не говоритиме голосно, принаймні до кінця війни.
