Німецька Deutsche Welle (DW) опублікувала документальний фільм «Корумповані політики та жадібність Заходу», в якому розповідає, як росіяни купували газом політиків і в ЄС, і в Україні. Найбільшим винуватцем того, що Європа довгий час залежала від російського газу журналісти називають Німеччину.
Газовий бізнес став джерелом конфліктів з часів Холодної війни, бо газ, якого так відчайдушно потребувала Європа, надійшов із Росії. Партнерство, яке створює серйозні політичні залежності, тому все це розглядалося як частина загальної радянської стратегії послабити Захід та зруйнувати суперечки НАТО.
«Росія залишалася гарантом стабільності газової промисловості в Західній Європі в той час, як політичні наслідки ігнорувалися», – заявили журналісти.
У матеріали підкреслюється, що «Газпром» – це частина російської армії, а газ – їхня зброя. З тієї причини, що Європа покладалася на російський газ, Путін десятиліттями використовував його для посилення своєї влади.
Журналісти нагадали, як навесні 2006 року «Газпром» зупинив поставки газу в Україну у відповідь на суперечки щодо підвищення цін, наслідки чого відчули і в європейський країнах. Тоді ексканцлер Німеччини Герхард Шредер активно лобіював будівництво «Північного потоку», мотивуючи це зростанням попиту на газ у Західній Європі.
Історик Деніел Єргін розповів, як голова «Газпрому» звертався до європейських політиків із закликом «здолати свою ворожість до РФ» та погрожував зупинити поставки газу. За словами історика, росіяни були впевнені, що знаходяться і «імперському становищі», коли справа дійшла до природного газу.
Однак той факт, що РФ та Німеччина вели перемовини щодо будівництва газопроводу без консультацій із східноєвропейськими країнами, викликав занепокоєння. У Міноборони Польщі наголосили на існуванні «довгої історії дуже зловісних прямих відносин» між Росією та Німеччиною.
Надалі «Газпром» пообіцяв інвестувати понад 200 млн євро у футбольний клуб Бундесліги – це повинно було «підкупити» серця футбольних вболівальників та не викликати у людей жодних підозр щодо того, що «відбувається щось підступне». Зазначається, що в той час, як німці дивилися гру двох футбольних команд, вони дивилися на «зброю».
У лютому 2008 року «Газпром» скоротив поставки російського газу через Україну – причиною стало те, що Україна нібито вкрала «блакитне паливо» у країни-агресорки. Понад 80% газу до ЄС йде через трубопроводи на території України, а в найхолодніші дні зими РФ перекрила декілька з них – наприклад, в Австрії через це відбулося скорочення поставок на 90%.
Більше того, тоді РФ переконувала всіх, що винна саме Україна і саме через неї європейці не отримали достатню кількість газу. Журналісти стверджують, що у Німеччині недовіру спрямували саме на Україну через корупційну складову у нашій країні.
«Кремль використовував енергетику, як зброю, стільки разів, що дивно, чому не було жодних змін у політиці Берліну чи інших країн у Західній Європі. Німеччина не зробила нічого, щоб адаптувати свою стратегію – вона хотіла отримати все більше і більше російського газу якомога дешевше», – розповіли журналісти.
Стверджується, що російська сторона «була дуже-дуже розумною», завербувавши всіх старих політиків вищого рівня та «наповнивши їхні кишені». В подальшому це, а також високий вплив російської пропаганди дозволив Німеччині потрапити в пастку.
Незадовго до анексії Криму глава «Газпрому» прибув до Німеччини – він наголосив на «політичній кризі» в Україні та купив у ФРН її сховища. «Країна могла сказати «ні», ми хочемо ці сховища для себе, але цього не сталося», – йдеться у матеріалі.
Продаж сховищ Німеччини сприяв і прокладенню газопроводу «Nordstream 2», який і у Німеччині, і у РФ називали аполітичним та «суто економічним» проєктом. Його було завершено незадовго до того, як Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.
Через сім місяців після першої атаки на Україну «Nordstream 1» та два газопроводи були саботовані, в робочому стані залишилася одна труба. Путін заявив після цього, шо «м’яч тепер на стороні ЄС» і все, що тепер треба зробити Європі, за словами російського диктатора, – це просто «відкрити кран».
