Девʼять років російська пропаганда спотворювала факти та будувала міфи. Бійці «Азову» лише завдяки подвигу змогли переламати багаторічну кампанію росіян з дискредитації підрозділу. У 2015 році нижня палата Конгресу США єдиноголосно ухвалила рішення про зупинку тренування «Азову» через вкиди про «націоналістичну» ідеологію. А 40 конгресменів США навіть вимагали визнати «Азов» терористичною організацією.
На пʼятому році російської агресії на Донбасі ФІФА оштрафувала футболіста Огнєна Вукоєвича за гасло «Слава Україні!», а Роман Зозуля зазнав переслідувань іспанських фанатів через допомогу ЗСУ.
Україна сприймалася як незрозуміла частина, що відкололася від Радянського союзу. Війна зручно пояснювалася як «внутрішній конфлікт» або «переслідування російськомовного населення».
Американці зменшують підтримку
Російське лоббі все ще потужне. Щодня десятки лояльних Росії матеріалів з’являються у провідних західних ЗМІ, просуваючи ідеї того, що Москву неможливо перемогти, що заради миру потрібно повернутися до перемовин, а ціна війни для Заходу надто велика.
Чи мають такі меседжі вплив на звичайних громадян? За рік у США зменшилася частка тих, хто вважає, що Україні треба давати більше зброї, йдеться в останніх дослідженнях Pew Research Center.
Чверть американців вважають, що підтримка України з боку США занадто велика. Хоча у вересні минулого року таких було тільки 20%, а на початку війни – лише 7-15%.
Найбільше підтримка України зменшується серед прихильників республіканської партії. Якщо на початку війни 49% з них вважали, що Україні треба дати більше зброї (тоді тільки 38% прихильників демократів були такої ж думки), то зараз лише 17% республіканців підтримують розширення допомоги Україні.
Часто суспільні вагання підкріплюються заявами офіційних осіб з обох таборів. Один із лідерів республіканців Рон ДеСантіс різко змінив свою позицію щодо підтримки України. У 2014-2015 роках він критикував команду президента Обами та закликав надати «оборонну й наступальну зброю» Україні. А на початку повномасштабного вторгнення критикував за слабкість уже Байдена.
Відчуваючи зміни в суспільних настроях, зараз ймовірний кандидат у президенти вимагає протилежного – зменшити роль США та її підтримку.
Інший республіканець Майк Пенс, який не виконав наказ Трампа під час спроби перевороту в США, критикує своїх однопартійців за надмірне загравання на користь Путіна.
Найбільш радикальні прихильники Трампа говорять про «Америку понад усе» і вимагають мінімізувати міжнародний вплив США, зокрема, й щодо підтримки України.
Готуючись до запеклих президентських перегонів, республіканська партія все більше розходиться в поглядах. Це різноголосся негативно впливає на суспільну думку щодо підтримки України.
Республіканці, демократи та «король» російської пропаганди в США
Найбільш помітний критик України в США – ведучий Такер Карлсон, який має 5,6 млн підписників у Twitter і власну програму в прайм-таймі одного з найбільших американських новинних медіа – Fox News.
Розрахований на прихильників республіканців, канал Fox News займає перші місця в США за переглядами серед новинних каналів (близько 2-3 млн глядачів у вечірніх ефірах).
Такер Карлсон у прайм-таймі, зокрема, говорить про українські «біолабораторії» або про «програш» України у війні. Часто в його програмах лунають тези, взяті з російських медіа.
Демократи почали відкрито звинувачувати Fox News у пропаганді заради грошей. Щоправда не стосовно висвітлення війни в Україні, а стосовно попередніх президентських виборів у США. Засновник телеканалу частково визнав, що Fox News поширював неправду. Але навряд чи покарання стосуватиметься рупорів проросійської риторики.
Цей вплив багато в чому пояснює, чому прихильники республіканців за рік так сильно змінили свою думку щодо підтримки України.
Проте ідеї, вигідні Кремлю, лунають і в демократичних ЗМІ. Наприклад одна з останніх колонок у The New York Times цілком присвячена тому, що Україна не зможе перемогти без прямого втручання військ НАТО. Оскільки Альянс не може вступити у війну з РФ, її продовження є марним.
Найбільш радикальні ідеї виходять у західних ЗМІ у вигляді таких авторських текстів. Проте і частка редакційних матеріалів просувають менш радикальні, але скептичні погляди на війну.
Таким чином американський читач завжди знаходиться в певному невизначенні, як сприймати агресію Росії. Поряд він може зустріти статті про те, що Київ потребує допомоги у героїчній боротьбі та що США надто сильно втручаються в «конфлікт».
Сумʼяття у медіа допомагають Росії, адже політики постійно озираються на соціологічні опитування. Напередодні президентських виборів в США боротьба триватиме не тільки між кандидатами від республіканців і демократів, а й всередині партій.
Хто має допомагати
Більшість американців вважають, що саме Європі належить зіграти провідну роль у підтримці України, ігноруючи той факт, що США має в рази більший воєнний потенціал, ніж всі країни ЄС разом узяті.
54% американців під час опитування YouGov/Concerned Veterans for America у вересні минулого року обрали тезу, яка найкраще відповідає їхнім переконанням:
«Сполучені Штати повинні продовжувати підтримувати Україну лише в тому випадку, якщо європейські союзники демонструватимуть таку ж підтримку». Причому вони погодилися, що США не повинні брати на себе лідерство, навіть якщо Україна може втратити території через бездіяльність європейських країн.
Попри скепсис американців, за даними Кельського інституту світової економіки, підтримка США на 25% більша, ніж Європи. Штати виділили Україні €73 млрд, тоді як допомога ЄС і країн-учасників оцінюється в €54 млрд.
У перерахунку до ВВП деякі європейські держави надали значно більше від інших. Проте Європа неоднорідна в своїх зусиллях, а тривалі бюрократичні процеси часто заважають приймати швидкі рішення.
Європа
Європейський союз – строката екосистема. Великі країни з сильними економіками, такі як Німеччина, Франція та Італія все ще мають не до кінця сформовані погляди на результати підтримки України. Значна частина населення в цих країнах не вірить у перемогу України, а схиляється до ідеї, що жодна зі сторін не досягне своїх цілей.
За даними січневих опитувань мережі Euroskopia в 9 країнах ЄС, 60% німців і 64% австрійців бажають якнайшвидшого завершення війни, навіть ціною втрати частини українських територій. Італія та Іспанія мають середній рівень підтримки цієї ідеї – близько 50%, Португалія – 41%. Найменше готові жертвувати українськими землями Польща й Нідерланди – 27-28%.
Проте, на відміну від США, європейські політики змушені озиратись не тільки на своїх виборців, а й на тиск прогресивних сусідів. Завдяки коаліції друзів України – Британії, Польщі, країн Балтії – Україні вдається впливати на бюрократів.