Зеленський просив у НАТО 1% зброї. Скільки її реально отримала Україна і хто виявився найщедрішим. Розрахунки Forbes
На початку війни президент Зеленський просив у НАТО 1% зброї, для того щоб перемогти Росію. За вісім місяців західні союзники створили платформу «Рамштайн», і передали Україні десятки пакетів військової допомоги.
Деякі з країн віддали майже 20% власних запасів (і це не США), а інші не поспішають передавати зброю.
Forbes проаналізував три головних категорії важкого озброєння, які просила Україна у Заходу: бронетехніку, артилерію та авіацію.
Загалом найбільший відсоток своєї зброї НАТО передало з числа артилерійських систем – близько 4% всіх наявних на озброєнні країн НАТО.
Потреба в артилерії залишається найбільш гострою, адже в Україні дуже обмежені запаси снарядів до радянських артсистем калібру 122/152 мм.
Перехід на артилерію НАТО почався ще в квітні. І за пів року Україна отримала близько 400 гаубиць і самохідних артилерійських установок (САУ) калібру 105/155 мм.
Найбільше систем передали США – близько 200 одиниць. Але ця країна має і найбільші запаси артилерії серед країн НАТО. Загальна кількість артилерії на озброєнні США і складах запасу: 1523 САУ, 2151 гаубиці, 800 систем HIMARS, M270 та ATACMS.
Найбільш щедрими постачальниками артилерії стали Чехія та Велика Британія. Чехія передала Україні близько 30% всіх своїх артилерійських систем. Британія – понад 20%. Тоді як США – менше 2%.
Також країни НАТО передали Україні близько 1% своєї бронетехніки. Тут теж найбільшим постачальником є США – понад 1140 одиниць. Але у співвідношенні до своїх запасів зброї це 0,7% всієї бронетехніки, яку має країна.
Найбільш щедрим постачальником «броні» також є Чехія – майже 15%. Польща і Литва передали Україні понад 10% своєї бронетехніки.
Неочікувано щедрою до України виявилася Австралія, яка не є членом НАТО і знаходиться на іншому кінці світу. Австралія передала Україні понад 118 одиниць броньованої техніки та 6 гаубиць М777 і готує нові поставки. При тому, що сама країна має достатньо скромні запаси озброєння. Наприклад вся артилерія Австралії налічує лише 54 гаубиці М777 і жодної САУ чи MLRS.
Найменше Україна отримала підтримку в поставках авіації. Португалія пообіцяла поставити 6 вертольотів Ка-32. США поставило 20 вертольотів Мі-17, які були призначені для Афганістана. Також вертольоти постачали Словаччина, Латвія і Чехія.
За даними Oryx Україна також отримала 18 літаків Су-25 від Північної Македонії і інших країн НАТО Східної Європи.
Не всі країни НАТО однаково щедрі
Проте серед членів НАТО далеко не всі країни поспішають передавати важке озброєння. Наприклад до найбільш озброєних країн НАТО входить Туреччина, Греція і Румунія.
Турецькі компанії продають Україні БПЛА Bayraktar і бронетранспортери BMC Kirpi, але саме продають. Це не є допомогою.
Греція є одним з найбільших оператором бронетехніки і артилерії. Понад 1200 танків і стільки ж артилерійських систем. Причому це ті системи, які Україні передають інші країни – САУ М109 і PzH 2000, РСЗВ RM-70 і M270. Проте вже кілька місяців тривають перемовини між Грецією і Німеччиною про передачу Україні 40 грецьких БМП-1, які має компенсувати Німеччина.
Греція чотири місяці зволікала з поставкою, адже наполягала, що спочатку Німеччина має поставити їй БМП Marder, аби не послабити обороноздатність її армії. При цьому в Греції є понад 1800 американських БПМ М113, на фоні яких 40 старих БМП-1 навряд чи впливає на обороноздатність країни.
Румунія ж є найбільшим оператором MLRS М270 в Європі – 54 системи. Але Україні не було поставлено жодної. Загалом ця країна поки що обмежилися поставками боєприпасів і стрілецької зброї.
Поставки важкого озброєння не є єдиною військовою допомогою, яку отримує Україна. Західні союзники також передають нам снаряди, амуніцію, переносні системи і стрілецьку зброю, військову форму і багато іншого. В тому числі системи оборони, такі як ППО.
Але зараз все більше значення на полі бою здобувають західні системи важкого озброєння. Вони поступово замінюють пошкоджену і зношену радянську техніку, яка не витримує інтенсивних тривалих боїв. До того ж до радянської зброї скоро не залишиться боєприпасів, а головний їх виробник знаходиться по той бік лінії фронту.
Перехід України на озброєння НАТО в цій війні неминучий. Але і самому НАТО доведеться все більше зазирати в свої запаси і планувати нові замовлення виробництва сучасної зброї. Адже ця війна показала, що мир може гарантувати лише сила.