За результатами зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн”, яка пройшла 23 січня у Міноборони України повідомили про цілий ряд домовленостей, які були досягнуті із партнерами. І головним є те, що у самому оборонному відомстві характеризували доволі лаконічно – “відставити паніку”, бо жодних натяків що Україна втрачає підтримку немає. Навпаки – мова йде про збільшення допомоги.
Мова йде про те, що західні партнери будуть збільшувати виробництво зброї, зокрема протягом 2024 року вийдуть на новий рівень виробничих потужностей боєприпасів. Окрім того, деякі країни анонсували великі пакети фінансової допомоги.
Але ключовим можливо вважати дві речі. Перша, що під час зустрічі було приділено окрему увагу наданню Україні зброї дальнього ураження.
“Окрему увагу приділили deep strike weapon, тобто системам, які дозволяють вражати за лінією зіткнення, і є цілковите розуміння партнерів, що нам ця зброя потрібна. Зобов’язання працювати над тим, щоб Україні надавати більше зброї для подібних ударів абсолютно чітко взяли на себе партнери, про це говорили, окремо приділили цьому увагу”, – повідомив за підсумками засідання начальник управління преси й інформації Міністерства оборони Ілларіон Павлюк.
Друге – підтримка української протиповітряної оборони, яка наразі експлуатує вже доволі значну кількість західних систем, які потребують боєприпасів, а також процес перероблення радянських ЗРК під західні ракети за проєктом FrankenSAM, один з яких вже відкрив бойовий рахунок.
Водночас головним питанням залишається коли саме Україна отримає більше зброї для глибоких ударів по ворогу і що це може бути. Зокрема, ЗСУ вже активно використовує такі засоби, як Strom Shadow/SCALP, які цілком підпадають під таку характеристику. Але якщо не рахувати дійсно обмежені, фактично разове постачання ATACMS, ці ракети залишають єдиним засобом такого типу.
З вже анонсованих нових видів озброєння, то наразі у короткостроковій перспективі очікується отримання високоточних ракетно-бомбових гібридів GLSDB для HIMARS, які дозволять атакувати цілі на дальності 150 км.
Щодо крилатих ракет Taurus, то навряд можливо розраховувати, що їх взагалі можуть передати, а якщо це й станеться, то їхня кількість у самій Німеччини, прямо кажучи, не значна. Що зрештою й стримує їх передачу і пояснює тяганину з ними.
Також можливо робити різноманітні припущення відносно можливості передачі від США таких крилатих ракет, як AGM-158 JASSM, а також далекобійних протикорабельних LRASM, розмірковувати над можливістю отримання ER GMLRS чи якогось іншого озброєння.
Але головним все ж таки є строки. І вони характеризовані у Міноборони України наступним чином:
“Ми почули достатньо важливих заяв від партнерів, важливих зобов’язань, щоб сказати, що потужна підтримка України триватиме й далі, щоб сказати, що наступного року Україна отримає багато важливих видів озброєння, зокрема таких, про які ми не будемо говорити до того, як вони у нас з’являться, але які потрібні Україні, щоб ми вражали ворога, як на лінії зіткнення, так і за лінією зіткнення”, – заявив Ілларіон Павлюк.
Тобто плани щодо отримання певних видів далекобійного озброєння будуть реалізовані лише у 2025 році. Це може бути пов’язано із тим, що цю зброю ще необхідно виготовити у достатній кількості. А для цього її необхідно ще й законтрактувати, що також вимагає часу.
Водночас це ніяким чином не означає, що деякі зразки й у достатній кількості поповнять арсенали ЗСУ ще цього року. Зрештою у публічній площині значно ефективніше робити ворогу сюрпризи, а не анонси.
