Спецслужби – це тема, яка не повністю досліджена суспільством. Далеко не в останню чергу через специфіку роботи таких структур. Саме тому до людей, які працюють чи раніше працювали в якійсь спецслужбі, у політичній площині дехто ставиться з певною упередженістю. Причому так відбувається не лише із «друзями дитинства» чи «сусідами», а й із політиками-«важковаговиками».
Одні стверджують: якщо така людина прийде до влади, то це призведе до маси ризиків. Мовляв, якщо хтось був там один раз, то це вже до кінця життя. Саме тому, на думку окремих людей, такі діячі не повинні обіймати найвищі посади в державі.
Один із прикладів – лідер політичної партії «Сила і Честь» Ігор Смешко. Він народився у 1955 році, тому логічно, що був вимушений здобувати військову освіту в Радянському Союзі. Крім того, у 1988-му році Смешко захистив докторську дисертацію і став наймолодшим доктором технічних наук із військової кібернетики в СРСР. За часів незалежної України був першим військовим аташе України у США та Швейцарії, Головою Комітету з питань розвідки, начальником Головного управління розвідки Міноборони та у 2003-му році очолив Службу безбеки України. Проте, як з’ясувалось, не для всіх такі очевидні речі є зрозумілими і часто-густо політичні опоненти партії «Сила і Честь» та особисто Ігоря Смешка вдаються до спекуляцій та відвертого маніпулювання, закидаючи йому, що той буцімто «кагебіст». При цьому не утруднюють себе будь-якими аргументами.
Про те, що Ігор Смешко не має жодного стосунку до КДБ чи ФСБ ми вже писали, а СБУ він очолював у дуже буремний час – період Помаранчевої революції 2004-го року. Нагадаємо, тоді українська спецслужба стала на бік народу.
То ж у чому полягає різниця між українською СБУ, російською ФСБ та радянським КДБ, хто чим займається і яка із двох сучасних структур орієнтована на європейські цінності, а яка на спадщину СРСР?
Про це журналісту ІА «ПІКА» розповіли український військовик, колишній заступник голови СБУ генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, військовий експерт Олег Жданов та колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.
То ж в чому різниця між цими структурами?
Олександр Скіпальський:
Росія – це країна диктатора, яка постійно веде війни, тому Путіну необхідно, щоб його військові структури були великими, потужними і забезпеченими
Почнемо з масштабів. ФСБ є у декілька разів більшою, ніж СБУ. Це зумовлено тим, що РФ має набагато більше територій, населення та міжнародних стосунків з іншими країнами. Сама Росія є набагато більшою, а її «апетити» – поготів. Крім того, це країна диктатора, яка постійно веде війни, тому Путіну необхідно, щоб його військові структури були великими, потужними і забезпеченими.
Олег Жданов:
Ясна річ, що ФСБ є набагато більшою і більш розгалуженою структурою, ніж СБУ. Це зумовлено багатьма об’єктивними факторами: територія держав, кількість населення і завдання, які стоять перед спецслужбою. Наприклад, тільки регіональних центрів у ФСБ 98, а в нас 24 області. Та й Росія, на жаль, є однією із найсильніших держав світу у військовому плані.
Проте є ще один момент і він пов’язаний із тим, що російська ФСБ зберегла у своїй структурі Перший департамент, який займається розвідкою і шпигунством на території інших держав. СБУ такого не має, тому це також впливає на розгалуженість структури.
А якщо говорити про функцірнальність СБУ та ФСБ?
Олександр Скіпальський:
Безперечно, різноманітність функцій ФСБ є набагато ширшою, ніж СБУ. Як мінімум, так можна стверджувати тому, що ФСБ, подібно до КДБ СРСР, зберегло управління, яке відповідає за роботу на території країн колишнього Союзу, в тому числі й розвідувальну. Це стосується і України, бо ми були свідками кураторства та втручання цього управління в наші внутрішні справи у період революцій, особливо у 2014 році. Крім того, в анексії Криму та окупації Донбасу також чітко проглядається рука спецслужби нашого північно-східного сусіда.
СБУ ж має зовсім інше спрямування. Ще з самого початку, поки ФСБ та КДБ працювали за кордоном, ми налагоджували свою роботу із країнами, які у результаті стали нашими партнерами та союзниками. На жаль, СБУ часто використовувалась як «ручна» структура президента і правлячої групи, що також постійно заважало адекватній роботі спецслужби. У Росії це також відбувається, але там цим всім управляє особисто Путін, тому ця служба є ще більш «прирученою» та орієнтованою на інтереси самого президента РФ.
Олег Жданов:
ФСБ фактично створена на структурі КДБ. Відбулась зміна назви і згодом додались антитерористичний центр та центр кібербезпеки, от і все. Це єдине, що додалось, а штаб вони розвивали згідно із завданнями, які раніше покладались на КДБ. Також завдання ФСБ дуже легко і плавно переходять від внутрішніх до зовнішніх.
А СБУ працює суто всередині України. У неї немає зовнішньої розвідки, а контррозвідка з’явилась тільки нещодавно. Так, у моменти потреби ми створювали антитерористичний центр, але це не стала структура. Ще у нас є так званий «Відділ К», який має займатись економічними злочинами, а фактично влаштовував «маски-шоу» по всій державі. Окрім того, якщо нарешті приймуть цей довгоочікуваний закон про СБУ, то це буде абсолютно цивільна структура, а ФСБ – це військова одиниця. Ми намагаємось це реформувати за зразком американського ФБР.
Також, кардинальна різниця між цими структурами полягає у тому, що ФСБ не веде слідчих дій, у них для цього є слідчий комітет. У нас же оперативно-слідчі дії ще до недавна вели працівники СБУ і тільки тепер цим займається ДБР.
Віктор Ягун:
Як Путін спрямує діяльність ФСБ, так вона й працює
Теоретично, напрямок роботи будь-якої спецслужби є приблизно однаковим. Що ФСБ, що СБУ, що ФБР – всі вони, згідно із законом, мають займатись безпекою держави. Проте, фактично, як такій службі наказати, так вона і працюватиме. Тому кожна із сцецслужб діє згідно з інтересами правління держави. Десь воно змінюється, а десь ні. Все залежить від того, як відбується контроль, тому в нас і хочуть провести реформу СБУ. Якщо це вдасться, то нашу спецслужбу буде контролювати народ України через свій представницький орган у парламенті. Тобто, сьогодні контроль здійснюється одноосібно президентом, а так це буде колегіальний орган. Це дозволить уникнути суб’єктивізму та особистого зацікавлення.
У Росії в цьому плані все однозначно – як президент спрямує діяльність ФСБ, так вона й працює. Там Путін керує усім.
Отже, ФСБ унаслідувала методи та спрямованість своєї роботи від КДБ, а СБУ більше орієнтується на західні стандарти?
Олександр Скіпальський:
ФСБ не просто унаслідувала методи чи напрямок роботи КДБ, ця структура є абсолютним правонаступником радянської спецслужби. Це структура цілком підвладна диктатору
ФСБ не просто унаслідувала методи чи напрямок роботи КДБ, ця структура є абсолютним правонаступником радянської спецслужби. Вони вдосконалили ці механізми за винятком, хіба що, ГУЛАГів – на щастя для росіян. Тобто, це структура абсолютно підвладна диктатору. А з огляду на технічну й технологічну базу, то це явний крок уперед, порівняно з КДБ.
Що стосується України, то ми з самого початку орієнтувались на Америку та Європу. Завдання, система роботи, орієнтування і напрямок – у всьому цьому ми рівнялись на світові стандарти. Але, на жаль, з приходом до влади Марчука, в СБУ були збережені кадри, які працювали в КДБ. Крім того, не було проведено ідеологічної роботи, спрямованої на патріотизм до України. Наведу приклад: я колись проводив для себе таке мінімальне дослідження, в ході якого опитав десятки генералів найвищого рангу – хто із них протягом десяти останніх років говорив підлеглим про патріотизм і долю українського народу. Скажу відразу – ніхто, такого виховання просто не було. Проте, на мою думку, «риба гниє з голови», тому нам просто потрібен проукраїнський президент, який розуміє специфіку роботи спецслужб і який міг би навести лад в СБУ. Нам необхідно відкидати всю цю радянську спадщину. Та ж масова зрада в Криму, коли наші військові перейшли на бік ворога – це результат відсутності належного виховання.
Проте сьогодні ситуація вже інша. СБУ змінила свою колективну свідомість, стала більш проукраїнською і патріотичною. Тепер СБУ за своєю структурою та особовим складом стала більш орієнтованою на патріотизм та західні стандарти.
Олег Жданов:
В цьому і полягає докорінна різниця. Дійсно, ФСБ є похідною від КДБ, а СБУ з самого початку була орієнтована на Європу та Америку. Так, сьогодні це відбувається повільно і мляво, але ми потроху наближаємось до ФБР. До речі, саме США надають нам найбільше допомоги у цій реформі. Також Штати найбільше наполягають на ухваленні закону про СБУ.
Віктор Ягун:
Так, СБУ прагне і завжди прагнула бути в системі європейської безпеки, а ФСБ просто продовжує традиції радянського КДБ. До речі, про традиції: окрім них у роботі спецслужб Європи, є ще й певні технічні моменти, до яких ми прагнемо. А ФСБ – це просто «нове покоління» КДБ з його вербуваннями, методами роботи тощо. Крім того, у Росії досі пишаються тим, що вони раніше були «чекістами». Так, схожі особи є і серед українських військових, але їх все менше, адже чим менше ми будемо про таке згадувати, тим ближчими ми стаємо до європейських стандартів спецслужби. Думаю, останньою «краплею», яка має наповнити цей «бокал», є реформа СБУ. Якщо ми її «дотиснемо», то повністю зламаємо стару систему і станемо більш європейськими і сучасними. Ми просто підемо вперед у розвитку.
То чи можна загалом довіряти політику, який раніше працював в українській спецслужбі?
Олександр Скіпальський:
Якщо патріот і адекватний українець був у спецслужбах, то я не бачу проблем, коли він піде в політику чи навіть очолить державу
Я вважаю, що можна, якщо мова йде про людину, яка не здійснювала аморальних та незаконних дій. Звісно, якщо ця людина була фанатично віддана ідеї побудови комунізму чи захищала імперську політику СРСР, то такий політик не повинен бути при владі в Україні, бо він не матиме чіткої проукраїнської орієнтації. Але просто стверджувати, що когось треба в чомусь обмежувати просто тому, що він, приміром, управляв СБУ – це безглуздя. Іншими словами, якщо патріот і адекватний українець був у спецслужбах, то я не бачу проблем, коли він піде в політику чи навіть очолить державу.
Найкраще я можу судити про такі речі по собі. Я народився в СРСР, чого ніяк не міг уникнути. Ніхто не народжується патріотом, ним стають і я став. Мені «промивали» мізки радянською пропагандою, але я ріс і вчився думати. Я побачив вбивства, реалії сталінського режиму тощо. У 1987-му році я зрозумів, що хочу, аби Україна була незалежною. Тобто, незважаючи на те, що я був офіцером КДБ, мої бачення буди іншими і я з гордістю та відкрито почав підтримувати незалежну Україну. Сьогодні я український військовик і вважаю себе патріотом.
Віктор Ягун:
Не довіряти політику тільки тому, що він працював у спецслужбі, – це маячня. Для того, щоб потрапити, наприклад, до СБУ, людина проходить неймовірно складний та ретельний відбір на найвищому рівні. Тому люди, які знаходять себе у цій службі та добиваються там висот, можуть успішно себе реалізувати і в інших царинах. Я можу навести мільйони прикладів, починаючи від Беньяміна Нетаньягу ( прем’єр-міністр Ізраїлю – ред.), коли такі люди стали дуже успішними політиками у демократичних державах. Так, ми маємо і негативні приклади такого досвіду, як, наприклад, у Росії, але там немає демократії та демократичного контролю. Тому, на мою думку, не варто сумніватись чи не довіряти політику тільки тому, що раніше він працював у спецслужбі. Більше того, якщо він патріот своєї країни, то така приналежність має чимало «плюсів» у порівнянні з «цивільними» політиками. Але це вже тема іншої розмови.
Роман Гурський, ІА «ПІКА»
Фото з відкритих джерел
ДОВІДКА «ПІКИ»
Головні принципи та приклади діяльності української та московської спецслужб
СБУ
- Участь у формуванні та реалізація державної політики щодо забезпечення державної безпеки України;
- Захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалів України;
- Протидія корупції в органах державної влади, в тому числі органах і підрозділах, уповноважених на боротьбу з корупцією, військових формуваннях;
- Координація заходів щодо забезпечення державної безпеки;
- Контррозвідка і кримінальні провадження за ознаками державної зради;
- Боротьба з тероризмом на території України;
- Захист інформаційного та кіберпростору від хакерських атак з боку інших держав;
- Перейшли на бік народу в період Помаранчевої революції;
- Викриття російських агентів на території України;
- Спецслужба незалежної України, яка орієнтується на стандарти Європи й США.
ФСБ
- Формування «чорних списків» та переслідування політичних опозиціонерів Володимира Путіна, як, наприклад, отруєння Олексія Навального;
- Вбивства «незручних» для влади політиків, зокрема й на території інших держав, як отруєння Сергія Скрипаля чи отруєння Олександра Литвиненка;
- Контроль інтернет-простору, блокування опозиційних сайтів, кримінальні провадження проти власних громадян за «лайки» та репости певних дописів;
- Шпигунство на території інших держав з метою дестабілізації в державі;
- Втручання у виборчі процеси інших країн;
- Причетні до розв’язання численних військових конфліктів, зокрема до анексії Криму та окупації Донбасу;
- Абсолютно «ручна» служба, яка управляється російською владою;
- Спецслужба тоталітарної країни, яка орієнтується на методи роботи КДБ СРСР.
