Президент Росії Володимир Путін бере участь у саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що проходить в Узбекистані. Вчорашній день розставив майже всі крапки над i. За реакцією більшості глав держав, які беруть участь у саміті, абсолютно зрозуміло, що центром тяжіння та сили в організації є Китай в особі Сі Цзіньпіна.
Згідно інсайдерської інформації, яку отримали ЗМІ, Путін, а разом із ним і Росія перебувають на периферії реального порядку денного саміту. Вже те, що Путіна біля літака не зустрів президент Узбекистану, який віддав перевагу зустрічі Сі Цзіньпіна, говорить багато про що. Довгоочікувана для Путіна зустріч із китайським лідером взагалі закінчилася нічим. Путін багато скаржився Сі Цзіньпіну на свою нелегку долю і численні проблеми, звинувачуючи у всіх гріхах «спільних ворогів», але крім чергових слів співчуття і розуміння зовсім нічого не отримав у відповідь.
Не дивлячись на натягнуту усмішку і слова Лаврова, жодних змін у «кращий бік» у російсько-китайських відносинах найближчим часом не буде. Китай нічим не допоможе понад те, що є на сьогоднішній день, та й то під питанням. Кульмінацією спілкування Путіна і Сі Цзіньпіна на полях саміту стало питання лідера Китаю Путіну: «Чи впевнений російський президент, що всі цілі, поставлені ним перед спеціальною військовою операцією на території України, будуть досягнуті?», і коли Путін відповів ствердно, Сі Цзіньпін усміхнувся і з недовірою похитав головою.
Вже за підсумками вчорашнього дня з упевненістю можна сказати, що на проекті ОДКБ поставлено великий хрест, а архітектура системи безпеки «Середньоазіатського регіону» буде сформована на умовах, які запропонує Китай і, можливо, за певних умов Туреччина. Туреччина стає основним гравцем та центром сили та впливу на Кавказі з перспективами врівноважити вплив Китаю в Середній Азії. Росія розглядається виключно як «сировинний придаток». Путін програв усе. Навіть Лукашенко безсоромно клянчить гроші в Алієва та Ердогана у присутності Путіна.
