Політичний тиск чи вимога суспільства: чи варто заборонити усім вихідцям із антиукраїнських партій право на владу?

Політтехнолог Андрій Золотарьов розповів, чи правильним буде ухвалення законопроєкту щодо заборони усім вихідцям з антиукраїнських партій балотування та доступу до влади у нашій державі.

Про це він сказав у коментарі для ІА «ПІКА».

Зазначимо: у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 7318, який пропонує заборонити колишнім регіоналам, комуністам та вихідцям із низки антиукраїнських партій балотуватися у президенти та інші керівні посади. Також цим особам пропонується встановити заборону бути кандидатом на посади Президента України, народного депутата України, депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою. Законопроєкт передбачає внесення змін до Виборчого кодексу України та Закону України «Про очищення влади».

«Політична доцільність такого рішення має йти європейським, а не російським шляхом: тобто має бути відповідне судове рішення. Якщо суд вирішить, що діяльність партії суперечить державним інтересам, вона колаборантська або зрадницька, тоді відповідні рішення мають ухвалити державні органи, – зазначив експерт. – А так така колективна відповідальність – це швидше за все політичний крок, хоча й існує на сьогодні дуже потужний суспільний запит щодо покарання колаборантів та зрадників».

При цьому, за словами Золотарьова, перед ухваленням такого рішення треба дивитися на висновки Головного експертного управління ВРУ і Венеційської комісії.

Чи не сприймуть ухвалення такого законопроєкту окремі політики як «зачистку» конкурентів?

«100-%-во так і буде: окремі люди будуть казати про те, що цей законопроєкт спрямований проти Порошенка, який де тільки не був: і у Соціал-демократичній партії України (об’єднаній), і міністром в уряді Азарова, тощо. Тому окремі українці цей закон трактуватимуть як політичний тиск на опонентів влади. Тактично це може дати ефект, а стратегічно, вважаю, що цей шлях правильний», – продовжив політтехнолог.

І додав: «Згадаймо «граблі» 2014 року, коли під вибори ухвалювати закон «Про люстрацію». Так, у ньому дуже багато було недоліків, тому цей закон швидше нагадував політичну публіцистику, ніж документ. А його ухвалили, бо гасло «люстрації» тоді було популярним і щодо нього був суспільний запит і вимога. Але далі почались проблеми і успіху люстрація не зазнала».

Загалом, я ж партія чи орган діє проти держави, переконаний експерт, то мають бути відповідні судові рішення щодо його долі.

Ексклюзивні новини у нашому Телеграм-каналі! ! Приєднуйтесь! https://t.me/pika_net_ua

«Проте я вважаю, що не може бути колективної відповідальності, відповідальність має бути персональна. Саме тому з точки зору канонів права це не дуже розумний шлях», – резюмував Золотарьов.

Більше ексклюзивних новин читайте за посиланням: