“Першими, хто відчув на собі важку руку західних санкцій, ревізії, конфіскацій та обмежень були російські олігархи, які любили життя на Заході не менше, ніж пишалися та поважали Путіна. Потім настала черга потужного, болючого західного тиску на найближче оточення Путіна. Російський генералітет, розбещений другом Путіна, міністром оборони Шойгу, спокійно дивився на страждання «старших товаришів» – їх це не зачепило. “Біда” прийшла з іншого боку. Тепер настала черга боятися і страждати на російський генералітет разом з Герасимовим і Шойгу, які обіцяли Путіну легку прогулянку Україною. А коли бліцкриг провалився, Путін і його найближче оточення почало шукати винних серед генералів, які беруть участь в агресії проти України. Путін завзято чіпляється за Шойгу та Герасимова, спрямовуючи свій гнів на генералів.
Так, наприклад, за харківську катастрофу Путін зняв командувача Західного військового округу генерал-лейтенанта Бердникова, який встиг пробути на фронті лише два тижні. Попередній командувач Західного округу Сичов протримався на своїй посаді трохи більше – три тижні. Новий «рятівник» Путіна у російсько-українській війні – це командувач угрупуванням російських військ генерал-лейтенант Лапін. Подивимося, як довго він протримається і де потім виявиться, що на нього чекає – покарання чи піднесення замість Герасимова, – вважає експерт.
Як стверджує Небоженко, чим гірша для Кремля ситуація на фронті, тим частіше Путін знімає і карає російських генералів і офіцерів. Така поведінка Путіна дуже не подобається російському генералітету. Вони вже зрозуміли, що справа не в Україні, а в його страху перед військовими. Можливо, генерали РФ не вміють воювати, але красти, вести інтриги і плести змови вони вміють. Тим більше, що на відміну від ГКЧП 1991 року, у генералів є союзники – ображені Путіним і придушені Заходом російські олігархи, які активно шукають тих, хто візьме на себе брудну та небезпечну роботу з усунення Путіна від влади.
“Таким чином, у Росії створюється унікальна ситуація. Поєднання російських олігархів, що страждають (гроші) з образою російських генералів на Путіна (військова сила), створює сприятливі умови позбавлення від Путіна як епіцентру російської самодержавної влади і переходу до групової форми управління Росією (Політбюро, Комітет з порятунку Росії або просто хунта). І жодний глава Росгвардії Золотов чи друг Кадиров Путіну не допоможе. Вони шукатимуть своє місце у конфігурації нової влади, а не поспішатимуть помирати за Путіна.
Але вороги Путіна в правлячій групі мають дві проблеми, які стримують змовників. Перша проблема, як закінчити війну з Україною та друга проблема, як швидше позбутися Путіна і не обвалити російську владу чи всю Росію”, – резюмує експерт.
