Україна розраховує підписати великі оборонні угоди щонайменше з сімома державами-членами НАТО до кінця цього року. Київ демонструє новий вектор зовнішньої політики: перетворення з країни, що лише просить про допомогу, на постачальника унікального військового досвіду та технологій.
Про це пише The Guardian.
Протягом останніх місяців Україна вже уклала оборонні угоди з шістьма країнами, до списку увійшли: Азербайджан, Латвія, Литва, Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар.
Інтерес арабських країн різко зріс навесні цього року, коли після початку американо-ізраїльської війни проти Ірану на них полетіли іранські дрони-камікадзе типу Shahed. Виявилося, що союзники США в регіоні абсолютно не готові до такої загрози й змушені збивати дешеві безпілотники надзвичайно дорогими ракетами Patriot. Купивши західні дрони-перехоплювачі, розроблені спільно з українськими компаніями, ці країни звернулися до Києва за інструкціями щодо їх ефективного використання.
“Ініціатива називається “дроновою угодою”, але насправді вона охоплює набагато більше, ніж просто безпілотники. Що ще важливіше – це досвід і знання, доступ до всіх компонентів, які формують систему тут, в Україні”, – пояснив заступник секретаря РНБО України Давид Алоян.
За його словами, сам по собі дрон-перехоплювач не гарантує збиття ударного дрона – для цього потрібні супутні компоненти, сенсори, наземні станції та, що найголовніше, правильно налаштовані радіолокаційні системи.
Наразі пряме постачання українських дронів на експорт не є частиною цих угод, оскільки вітчизняна промисловість зосереджена на внутрішніх потребах фронту. Натомість Україна проводить експертну оцінку потреб партнерів і надає їм детальні рекомендації.
Тепер фокус зміщується на країни НАТО, особливо ті, що межують із Росією. Поштовхом стали інциденти у країнах Балтії. Так, у Латвії в травні розгорівся політичний скандал, що призвів до відставки уряду: два далекобійні українські дрони, збиті з курсу російськими системами РЕБ, влучили в місцеве нафтосховище. Схожий інцидент стався і в Литві.
Після цього обидві країни підписали з Україною відповідні угоди, а Латвія минулого тижня анонсувала відкриття спільного підприємства з виробництва безпілотників на сході країни.
Давид Алоян очікує, що нові договори можуть бути підписані вже цього тижня під час саміту лідерів НАТО в Анкарі. Окрім дронів, Київ просуває ще амбітніший проєкт: створення європейського аналога системи Patriot для перехоплення балістичних ракет. За словами Алояна, переговори щодо цього вже ведуться на політичному рівні та між великими збройовими компаніями.
Усвідомлюючи необхідність самостійно дбати про власну безпеку в умовах зменшення підтримки від США, Європа починає розглядати Україну як невіддільну частину своєї оборонної архітектури.
“Коли я прибула до НАТО і говорила про потенціал України як контрибутора безпеки, в очах людей часто читалося вагання. Тепер деякі з цих людей самі починають розмови з цієї тези. Говорити про Україну в такому ключі стало “модно” “, – розповіла посол України при НАТО Альона Гетьманчук.
